Я ж не памятаю, бо цього не було! серйозно сказав Рижик, дивлячись на неї щирими старечими очима.
Розмова якось одразу завмерла, і кожен пішов своєю стежкою.
«І нащо він збрехав? думала Ганна. Адже ж по очах було видно, що бреше!»
Хочеш, я стану твоїм Івасиком? запропонував одинадцятирічний Петрик Рижик однокласниці Ганні Сокіл, яка йому подобалася.
Яким ще Івасиком? здивувалася дівчинка.
Ну, як? Ти що казку не читала? Там його зачарувала снігова королева! А Марійка його рятує!
Марійка? Та там же Оксана рятує! з презирством сказала Сокіл. От тобі й Квітка-Основяненко!
Та яка різниця? Марійка, Оксана? відмахнувся Рижик, який не зациклювався на дрібницях. Я питаю: хочеш, щоб я був твоїм Івасиком?
Дівчинка не хотіла: Петрик був вухатим, худим і явно нижчим за неї. Хоча такого рятувати було б легше.
А вона міцна, на півголови вища: як же їм тепер ходити після рятувальної операції? Соромитися?
Нізащо! До того ж її серце вже було зайняте іншим двійкориком Мишком Гончарем.
До речі, він стояв неподалік і цікаво слухав їхню суперечку.
І Ганнуся, поправивши бант, зневажливо сказала аби Мишко чув:
Ото мені й Івасик! Та ти навіть на роль козлика не годишся! Тож, Івасику, іди та не гиркай!
Мишко голосно зареготав, а Петрик злякано глянув у його бік і зник. А наступного дня, при всіх, назвав Сокіл Ганною-баранячею: я помщуся, і моя помста буде жахливою!
Ну і що ти, власне, хотіла, Сокіл? Не кожен чоловік спокійно перенесе образу! А його ж відкинули
Худий Петрик мав розум, який з лихвою компенсував брак фізичної сили.
Просто вчора, отримавши несподівану відсіч від коханої, він не встиг зорієнтуватися будь-хто на його місці злякався б.
І тоді зареготав не лише Гончар, а й увесь клас: прізвисько сподобалося! А що смішно! Хоч тоді такого слова й не було в лексиконі.
Звичайно, коли дівчинка скаржилася вдома на образливе прізвисько, її пожаліли та підтримали.
Але одного разу тато допомагав їй з алгеброю: донька ніяк не могла зрозуміти елементарного! Тоді він, втративши терпець, з досадою сказав:
А твій Петрик має рацію у тебе в голові суцільний баранячий розум!
І додав:
Передай йому вітання від мене!
Петрик виявився винним і в цьому: до цього тато ніколи таке не дозволяв
До випускного вечора пристрасті вщухли усе погане забулося й залишилося в дитинстві: і закоханість, і неприязнь, і образи де вже там було до того, брате!
Вони навіть разом потанцювали Петрик до того часу випередив Ганну зростом і перетворився на стрункого, підкачаного юнака: він ходив у спортивну секцію.
Мишка після восьмого виперли у ПТУ тоді з цим було строго. А кохати на відстані теж було важко. Тож пробач, Мишку
Після школи шляхи однокласників розійшлися: Ганна пішла у педінститут, Петрик, як і кожен розумник, подався до КПІ.
Інколи вони бачилися жили недалеко і перекидалися кількома словами.
Потім життя розкидало їх у різні боки: обидвоє завели родини й переїхали. Тож зустрічі на дворовому місці стали рідкісними коли приїжджали до батьків.
Іноді бачилися на вечорі зустрічі. Але вже було зрозуміло, що туди краще не ходити, щоб не засмучуватися.
З роками хлопці перетворилися на лисих чоловіків з пивними животами, дівчата на огрядних тіток з амбіціями. І Сокіл не була винятком.
Не худенька з дитинства, вона стала ще масивнішою наче робітниця з пропагандистського плаката. Не вистачало хіба що серпа й молота в руках.
Сокіл не була винятком, а Рижик був: він ніби законсервувався й залишився таким же струнким, як у шкільні роки.
До сорока пяти років Ганна Борисівна вже «дослужилася» до завуча в школі. Петро Рижик працював інженером звичайне радянське життя.
А потім грянули лихі девяності. У Ганни-баранячого розуму це збіглося з заміжжям доньки: Зінька привела «безконяного» нареченого додому у нас буде дитина!
І так, навколо творився хаос, а тут ще й ця історія.
Завод, де працював зварювальником наречений, який отримував добрі гроші, перетворили на склад і здали в оренду.
Там тепер проводили тренінги особистого росту виявилося, що без них особистість сама не зростає.
А поза заводом варити було нічого. І взагалі, ця професія раптом стала нікому не потрібною!
Так, учора була потрібна, а сьогодні ні! Тож іди торгуй шубами на ринок вони потрібні! Але спершу потренуйся: тобі пояснять, як це робити.
Юрко відмовлявся торгувати я ж зварювальник шостого розряду, які тут шу