Не хотів одружуватися мама змусила
Тарасе, ти поглянеш за Левком? гукнула Соломія, поправляючи хустку перед дзеркалом. Повернусь до вечора, коло шостої. Не забудь годувати його обідом. У холодильнику все готове, лиш розігріти треба.
Субота виявилася напруженою на роботі раптово звалили термінове завдання, і керівник попросив вийти у вихідний. Ніхто, крім неї, не міг з цим впоратися. Соломія погодилася не вагаючись. Робота дарувала їй не лише гроші, а й відчуття власної важливості.
Пятирічний Левко тихенько грається у своїй кімнаті з машинками. Соломія чула, як син щось бурмоче, наслідуючи звуки двигунів. Звичайний ранок вихідного дня. Вона вже механічно перевірла вміст сумки, знайшла ключі, коли з кімнати вийшов Тарас.
Ні, сказав Тарас байдуже.
Соломія завмерла, рука зависла на дверній ручці. Вона обернулася, дивлячись на чоловіка з подивом.
Що?
Я не буду сидіти з дитиною, повторив Тарас, проходячи повз неї до вішалки. У мене сьогодні свої плани.
Соломія дивилася на нього, не вірячи власним вухам. Шість років шлюбу, і жодного разу жодного! чоловік не відмовлявся поглянути за сином. Тарас завжди був зразковим батьком, принаймні так їй звивалось. Вона стояла, намагаючись усвідомити, що відбувається, а чоловік спокійно накинув куртку, взувся й пішов до дверей.
Тарасе, я не розумію. Що трапилося? Соломія зробила крок уперед, але Тарас обійшов її, наче сторонній предмет на дорозі.
Нічого не трапилося, кинув Тарас і вийшов, не озираючись.
Двері замкнулися перед носом Соломії. Вона стояла посеред коридору, стискаючи ремінець сумки. Усередині все стиснулося у щільний вузол. За годину їй треба бути на роботі. За годину! Соломія схопила телефон, тремтячими пальцями набираючи номер матері.
Мамо, вибач, будь ласка, почала вона. Мені потрібна твоя допомога. Терміново. Можеш приїхати посидіти з Левком?
Мати, слава Богу, не почала розпитувати.
Соломія нервно прикинула час і зрозуміла, що мати приїде занадто пізно. Вона кинулася до сусідки. Гафія Іванівна, літня жінка з квартири навпроти, завжди допомагала у скрутних ситуаціях. Соломія подзвонила у двері, майже благаючи, коли та відчинила.
Тіто Гафіє, виручіть, будь ласка. Погляньте за Левком півгодини, поки мама не приїде. У мене на роботі аврал, а Тарас… Тарас піш