У моєму серці досі живе спогад про той важкий час, коли моя мати переконала себе, що моя дівчина була зі мною лише через квартиру.
Ми з матір’ю жили у великій трикімнатній квартирі в самому серці Києва. Це житло дісталося нам після розлучення батьків батько пішов, залишивши нам усе. Спочатку він намагався підтримувати зв’язок, іноді дзвонив, питав, як у мене справи, але з роками ці розмови ставали все рідшими. Тепер він лише надсилав холодні, формальні повідомлення на свята.
Моя мати ж так і не змогла побудувати нове життя. Кілька чоловіків зявлялися на її шляху, але жоден не протримався довше двох-трьох побачень. Можливо, вона й не хотіла цього, а може, просто не знайшла того, хто міг би замінити батька.
Що до мене стосунки завжди були для мене чимось складним. Були знайомства, побачення, але нічого серйозного. Я не хотів триматися за відносини лише заради того, щоб не бути самотнім. Якщо не відчував іскри, казав чесно. Не бачив сенсу витрачати свій чи чийсь час.
Але одного дня все змінилося.
Я зустрів кохання свого життя
Коли я вперше побачив Олену, я відчув це щось інше. Від першої миті між нами виникла якась незвичайна, міцна нитка. Я тонув у її очах, горів бажанням проводити з нею кожну вільну хвилину.
Олена приїхала до Києва з маленького села на Волині. Вона вступила до університету і боролася за своє місце у великому місті. Вона була амбітною, розумною, ніжною та неймовірно гарною. Ми зблизилися дуже швидко, почали зустрічатися, і вперше в житті я відчув щире, яскраве щастя.
Але для моєї матері це щастя стало відкритою раною, образу, яку вона не могла винести.
Вона відкинула мій вибір з лютью
Я завжди був чесним із матірю. Вона знала про всіх дівчат, з якими я колись зустрічався. Тому, коли я розповів їй про Олену, чекав звичайної реакції може, легкого недовіря, але й цікавості.
Натомість розгорілася буря.
Вона навіть не захотіла слухати. Щойно я згадав, що Олена не звідси, мати перервала мене, кричачи, що ця дівчина зі мною лише через статус, комфорт і, найголовніше, через нашу квартиру.
Я застиг, ніби вдарився об стіну.
Звідки взялася така думка? Як можна так жорстоко судити людину, яку ти навіть не бачив, чийого голосу не чув, з якою ніколи не розмовляв?
Моя мати накрилася щитом непримиренн