Тіточко, ви не бачили мою маму? Маленька дівчинка, років шести, з сірими як хмаринки очима зупинила мене біля дверей.
Я здивовано глянула на квартиру, перед якою вона стояла. Дитинко, там ніхто не живе…
Вона раптом розплакалася, сіла на східцях. Мені дуже потрібна мама… Тато каже, що вона обовязково повернеться…
Серце стиснулося. Я не знала, як допомогти. Дітей у мене не було я ніколи не тримала на руках таку крихітку. Обняти? Запропонувати чаю? Але ж я для неї чужа…
Тоді задзвонив телефон. Я попросила її зачекати й відійшла. А коли повернулася дівчинки вже не було.
Весь вечір я думала про неї. Нарешті вирішила зателефонувати господині квартири. Олена Петрівно, хто живе навпроти мене?
Там уже роки три пусто, відповіла вона. Хіба що… Так, була сімя. Катерина з чоловіком. Але вона померла під час пологів. Чоловік з малечею зїхав.
Якщо дівчинка знову прийде, додала Олена Петрівна, відведи її за цією адресою…
Час минав. І ось напередодні Різдва знову тихий плач за дверима.
Де твій тато? запитала я.
Дома… А я шукаю маму…
Я швидко знайшла записаний папірець із адресою, запросила її всередину. Вона заснула, згорнувшись на дивані.
Олена Петрівна обіцяла знайти батька.
Я сиділа, дивилася на сплячу дитину. Якось і я мріяла про таких… Але після двох викиднів лікарі розвели руками. Чоловік пішов. Говорять, у нього нова сімя, донька…
Двері знову стукнули.
На порозі стояв він.
Дмитре?..
Я за Аліною… Він замовк, побачивши дитину.
Ми пішли на кухню.
Ми жили тут… почав він. Катя… Вона померла в пологах. Перед тим умовила мене дбати про дитину…
Його голос затремтів.
Аліна… Вона знає, де ця квартира. Кажу їй, що мама десь далеко… Але вона вірить, що знайде її…
З вітальні почувся дитячий голос: Тату?..
Він кинувся до неї, обійняв. Доню, навіщо ти втекла?..
Я хочу до мами…
Ми знайдемо її… Пізніше…
Він дав мені свій номер. Якщо знову прийде подзвони.
А через тиждень він запропонував мені переїхати до них.
Аліна тебе любить… І я… Він опустив очі. Пробач…
Тепер у мене є сімя. Якщо хтось запитає то моя донька. І неважливо, що не за кровю. Важливо, що в моєму серці вона назавжди.