Кому ти така потрібна?
Соломіє, не фотографуй мене у профіль. Не треба, Марія кинула роздратований погляд на фотографа з їхнього прес-центру. Навіщо ти звідти знімаєш?
Маріє Володимирівно, я всіх фотографую, зніяковіла Соломія, яка метушилась навколо круглого столу з почесними гостями і клацала фотоапаратом. Хочу, щоб усі були на знімках.
Мене знімай тільки прямо і ось звідти. Зрозуміла? Будь ласка. Тільки прямо, з цього ракурсу. Дякую, різко відрубала Марія. Колеги, повертаємось до обговорення контракту.
Гості з подивом дивились на Марію Володимирівну, але ніхто не відважився зауважити. Вона була керівником, і їй можна було все навіть вказувати фотографу під час укладання багатомільйонної угоди.
Соломія тепер прицілювалась уважніше і слідкувала, щоб Марія завжди дивилась у кадр і ні в якому разі не потрапляла туди боком. Про це її давно попереджали колеги, але вона забула і от отримала догани. Хоча чесно не розуміла, що поганого в цих профільних фото. Адже все ж було гарно.
Але для Марії Володимирівни не мало бути «гарно» чи «нормально». Все мало бути ідеально. Так їй завжди казала мати:
Марусю, ти маєш бути ідеальною. Ідеальною для чоловіка, для дітей, для колег і для цього світу. На тебе люди мали б дивитись і казати: вона досконала.
Мамо, я дуже стараюсь.
Знаю, доню. Ти стараєшся, але недостатньо. Ти пішла до школи в погано випрасуваній блузці. Хіба так можна? Чому не випрасувала, як я казала?
Я прасувала, але все одно залишились складки. Думала, це непомітно, похилила голову Марія.
Якщо блузка добре випрасувана ніхто не помітить. Якщо погано помітять усі. Памятай це.
Добре, мамо, Марія всмикнула носом. Їй було так болісно і страшно розчарувати маму.
І не три свій ніс, Марусю. Він у тебе і так великий. А коли плачеш взагалі на півобличчя. Ну треба ж було таким уродитись… І ще ця горбинка. Коли у вас шкільне фото?
У вівторок.
Ось, будь ласка, потренуйся перед дзеркалом як сісти й дивитись у обєктив, щоб ніс не виглядав таким великим.
Добре, я спробую.
Дивись прямо і трохи похили голову. Так буде краще. Давай, зараз же, спробуй. Ось так, так, так.
Марія з очами, повними сліз, повертала голову перед дзеркалом, але ніс із горбинкою в будь-якому ракурсі здавався їй величезним. Хоча, якби мама не згадувала про нього так часто може, вона б його й не помічала.
Під час таких розмов мама часто повторювала: «Не будеш ідеальною за чоловіка тебе не візьмуть. Так і залишишся сама на все життя».
Оцього Марія боялась найбільше. І працювала над собою, щоб стати тією самою ідеальною жінкою. Тіло, схильне до повноти, виморювала дієтами й пробіжками. Ніяких пиріжків, морозива чи піци. Тільки ненависна гречка, куркова грудка, салат із зелених овочів і чай. Вона прагнула бути ідеальною в навчанні і зубрила все від корки до корки. Адже гідному чоловікові не потрібна товста й дурна. Тому вона мала бути гарною, розумною, освіченою і з хорошою зарплатою. Кому потрібна утриманка?
Марія закінчила економічний факультет, потім курси маркетингу і постійно підвищувала кваліфікацію. Вона знала дві мови, розбиралась не тільки у правильному харчуванні, а й у мистецтві, літературі, живопису. Прагнула бути ідеальним професіоналом і ідеальною дружиною.
З Денисом вона познайомилась після університету. Він був непоганий, вона ідеальна: висока, струнка, підтягнена, гарний манікюр, укладка волосинка до волосинки, випрасувана сорочка, строгі брюки зі стрілками, стильні прикраси. А ще Марія чудово готувала, адже знала: шлях до серця чоловіка лежить через шлунок.
Денис був із звичайної родини, без особливих талантів чи перспектив. Працював юристом, займався нудними документами і зір з неба не збирав. Але гарний: високий блондин з блакитними очима і тонкими музичними пальцями. Поряд з ідеальною жінкою мав бути ідеальний чоловік, чи не так? Він звернув на неї увагу, і тут Марія, яка боялась залишитись сама, одразу взяла його в оборону. А Денис, у принципі, і не заперечував: дружина працювала, тримала будинок у чистоті, добре готувала і чудово доглядала за ним. Він завжди був нагодований, носив випрасуваний одяг і ідеально начищені черевики. Разом вони нагадували кадри із серіалу про щасливу родину.
Через два роки після весілля в Марії та Дениса народився син. Тут Марія теж усе взяла під контроль. Вона навіть купила книжку: «Як виховати ідеальну дитину» і робила все строго за нею. Складала раціон, купувала розвиваючі іграшки, підбирала модний одяг і найдорожчі дитячі речі не дай Боже люди подумають, що в них нема грошей на дитину!
Для Марії було неймовірно важливим думка колег, друзів, сусідів і просто незнайомців. Наче їй потрібне було підтвердження, що в