**До наступного літа**
За вікном раннє літо, довгий день, зелене листя лягає на шибки, ніби навмисне захищаючи кімнату від зайвого світла. Вікна в квартирі розчинені навстіж у тиші чути пташині співи та рідкісні дитячі голоси з подвіря. У цій квартирі, де кожна річ давно знайшла своє місце, живуть двоє сорокапятирічна Марійка та її син, сімнадцятирічний Олесь. У цьому червні все здається трохи інакшим: у повітрі не стільки свіжість, скільки напруга, яка не розвіюється навіть від протягу.
Ранок, коли прийшли результати ЗНО, Марійка запамятає надовго. Олесь сидів за кухонним столом, втупившись у телефон, плечі стиснуті. Він мовчав, а вона стояла біля плити, не знаючи, що сказати. Мам, не вийшло, нарешті промовив він. Голос був рівний, але в ньому відчувалася втома. За цей рік втома стала звичною для обох. Після школи Олесь майже не виходив гуляти: готувався до іспитів сам, ходив на безкоштовні заняття у ліцеї. Вона намагалася не тиснути: приносила чай з мятою, інди сідала поруч просто помовчати. Тепер усе починалося спочатку.
Для Марійки ця звістка як ковток холодної води. Вона знала: перескладання можливе лише через школу, доведеться знову проходити усі формальності. Грошей на платні курси немає. Батько Олеся давно живе окремо і в їхнє життя не втручається. Ввечері вони з сином мовчки вечеряли кожен думав про своє. Вона перебирала в голові варіанти: де знайти недорогих репетиторів, як переконати Олеся спробувати ще раз, чи вистачить у неї сил підтримувати його й себе.
Ті дні Олесь проживав наче на автопілоті. У кімнаті стопка зошитів біля ноутбука. Він знову перегортав тести з математики та української ті самі завдання, що розвязував навесні. Інди дивився у вікно так довго, що здавалося от-от піде. На питання відповідав коротко. Вона бачила: йому боляче повертатися до цього матеріалу. Але вибору немає. До університету без ЗНО не потрапиш. Отже, треба готуватися знову.
Ввечері наступного дня вони разом обговорювали план. Марійка відкрила ноутбук і запропонувала пошукати репетиторів.
Може, спробуємо когось нового? обережно запитала вона.
Я сам справлюся, буркнув Олесь.
Вона зітхнула. Зна
