**Щоденник чоловіка**
Останнім часом робоче навантаження зросло, тому я часто затримувався. Марійка поклала дітей спати й пішла на кухню заварити собі чаю. Мене, як завжди, ще не було вдома. Останнім часом я був дуже зайнятий і повертався пізно.
Марійка жаліла мене й намагалась захистити від домашніх клопотів. Адже я був єдиним годувальником сімї. Після весілля ми домовились: вона буде піклуватися про дім і дітей, а я забезпечу комфортне життя. Один за одним народилися троє діток. Кожна їхня поява радувала мене, і я казав, що не хочу зупинятися.
Але Марійка втомилася від нескінченних пелюшок, пюре й безсонних ночей. Вона вирішила тимчасово зупинитися.
Я прийшов після півночі. Був трохи пяний. На її запитання, чому так пізно, відповів:
Марічко, усі втомилися на роботі, тому вирішили трохи розслабитися.
Бідненький мій! усміхнулась вона. Ходи, я тебе нагодую!
Не треба. Перекусили котлетами зіпсував собі апетит. Краще ляжу спати.
Наближався 8 Березня. Марійка, попросивши матір посидіти з дітьми, пішла до торгового центру. Хотіла відзначити цей день особливо: романтична вечеря тільки для нас двох. Мати погодилась взяти дітей до себе.
Окрім їжі та подарунків, Марійка вирішила купити щось собі. Вже давно вона собі нічого не брала соромилась брати гроші у чоловіка на одяг, а йти в ньому було нікуди. Остання її покупка домашній костюм, але для такого вечора він не підходив. Вона зайшла в один із магазинів, вибрала кілька суконь і почала приміряти.
Коли міряла другу, із сусідньої кабінки почувся знайомий голос:
Ммм, як би я вже роздягнув тебе!
У відповідь дзвінкий дівочий сміх.
Почекай трохи, нетерплячий! Іди краще дружині щось вибери!
Навіщо їй? Вона потонула в дітях. Їм байдуже, що на ній головне, щоб були нагодовані, перевбрані й складені їхні іграшки! Подарую їй міксер! Чи хлібопічку нехай радіє!
Марійці ніби холодною водою обілляло. Вона, намагаючись не шуміти, автоматично міряла сукні й слухала голоси з сусідньої кабінки.
Якщо вона спитає, куди ти витратив стільки грошей, продовжувала кокетувати дівчина. Міксер і хлібопічка ж не можуть коштувати стільки
І чому я маю звітувати, куди витрачаю СВОЇ гроші? Це я працюю, а вона сидить вдома, маючи все! Я даю їй певну суму на господарство і досить! Нехай і за це дякує.
Схоже, примірка закінчилась, бо голоси затихли. Марійка обережно визирнула з кабінки. Так і є: її чоловік стояв біля каси з якоюсь білявкою й платив за покупки. Розрахувавшись, він повернувся до неї й, не зважаючи на касирку, поцілував дівчину в губи.
У вас усе гаразд? Марійка зрозумла, що вже довго сидить у кабінці, дивлячись в одну точку.
Так, так, усе добре! вона потягнула за завісу й подала продавчині сукні: Я візьму всі.
Вдома, провівши матір і поклавши дітей на обідній сон, Марійка задумалась: що робити далі? Такої зради від чоловіка вона зовсім не очікувала. Не те що він її обманював, а як ставився до неї й як знецінював її зусилля для сімї.
Вона хотіла бігти й вимагати розлучення, але змусила себе зупинитись і подумати.
«Ну, попрошу розлучення, він піде до своєї білявки, а я залишусь сама з дітьми без засобів до існування. Аліменти? Напевно, це будуть копійки З чого ми житимемо?»
До вечора рішення було прийняте. Я того дня не затримувався «через роботу». «День вже провів із коханкою», байдуже подумала Марійка. Усі почуття до мене в неї зникли. Я став чужим. Єдине, що її непокоїло що я захочу близькості, а вона вже не зможе це дати. Бридка думка.
Але чоловік, мабуть, отримав усе від коханки й до Марійки не чіплявся.
Наступного дня жінка підготувала резюме й розіслала його в різні компанії. Залишалось лише чекати. Тепер кожен ранок Марійка починала з перевірки пошти. Врешті довгоочікувана відповідь прийшла. Її запросили на співбесіду в одну з міських компаній. Саме туди, де працював я. Марійка довго вагалась, чи варто їхати, але все ж вирішила варто!
Попросивши матір посидіти з дітьми, вона поїхала на співбесіду. Після майже двох годин розмови з керівництвом їй запропонували гарну посаду з гнучким графіком. Хоча зарплату на перший час обіцяли невелику, але достатню для утримання себе й дітей.
Додому Марійка повернулася, наче на крилах. Мати, побачивши доньку такою щасливою, засипала її запитаннями.
Мамо, Андрій мене зраджує! радісно вигукнула жінка. Вирішивши, що донька з глузду зїха
