О, Соломіє, добрий день! До мами завітала? гукнула сусідка з балкона.
Добрий день, пані Ганно. Так, до мами.
Поговори б із нею, зітхнула жінка. Зовсім інша після того розлучення, бідолашна.
Що ви маєте на увазі? напружилася Соломія.
У мене проблеми зі сном, прокидаюся рано. Бачила її одного ранку, десь о пятій, виходила з таксі. І виглядала мяко кажучи, незвично. Може, навіть трохи пяною. Усі сусіди вже шепочуться. В її віці! І нащо вона вигнала твого батька? Так, помилився, але хто без гріха? Стільки років разом і тепер розлучатися
Дякую, пані Ганно, промовила Соломія, ковтаючи слину. Поговорю з нею.
З цими словами вона поспішила до дому. Її мати справді вигнала батька півроку тому, після того як піймала його на зраді. Соломія благала її не поспішати усе можна виправити. Але мати була непохитна. І найдивніше вона не впала в депресію, як можна було очікувати, а навпаки, почала жити на повну. Нові сукні, танці, бари, подруги речі, яких раніше в її житті не було.
Соломії було важко це прийняти. Вона сама збиралася заміж, мріяла про дітей. А її мати у барі до ранку? Якою вона буде бабусею? Як представити її свекрусі, якщо одна вязане пледки, а інша гуляє по клубах?
Коли вона зайшла в будинок, мати вийшла назустріч із чайником у руках і широкою посмішкою. Одягнена не в старий халат, а в елегантний бежевий костюм. Манікюр, педикюр, нарощені вії відразу видко, що насолоджується життям.
Ну, як там Олексій? запитала вона, ставлячи чашки на стіл.
Усе добре, відповіла Соломія, намагаючись стримувати тон. А в тебе?
Чудово! Вчора з подругами сиділи в барі аж до ранку. Танцювали, потім на караоке. Як же весело було!
Пані Ганно мені все розповіла, похмуро втрутилася Соломія. Що повернулася о пятій ранку і виглядала скажімо, не дуже тверезою.
Мати засміялася.
Ну а що ти хотіла? У барі чай пити?
Соломія не витримала.
Мамо, ти не вважаєш, що це занадто?
У чому саме?
Ну, мяко кажучи, тобі вже не двадцять. Які танці, які клуби? Ти ж маєш бути прикладом. Ти ж будеш бабусею!
Я жінка, яка нарешті вільна. Не буду жити за чужим сценарієм.
Але ж ти стільки років жила з татом! Як можна так легко через усе переступити?
Мати замовкла, потім спокійно, але рішуче сказала:
Твій батько мене зрадив. Це не помилка, а свідомий вибір. А я більше не хочу бути тільки служкою. Хочу жити. Для себе. Стільки років я жила для родини. Тепер роблю те, що хочу.
Але тобі ж майже пятдесят!
І що? Я не повинна старіти за розкладом.
Соломія зрозуміла, що зайшла надто далеко.
Вибач, я не хотіла тебе образити. Просто хвилююся.
Якщо тобі соромно за мене, не запрошуй на весілля. Але знай: я не сховаю своє сиве волосся під хусткою і не вдягну широкі сукні. Я буду танцювати і, можливо, навіть фліртувати. Мені добре.
Ні, мамо, я хочу, щоб ти була там. Просто
Просто тітка Ганна не схвалює? Що ж, мені байдуже. Я нарешті живу.
Повернувшись додому, вона розповіла все нареченому.
Не знаю, як до цього ставитися.
Олексій усміхнувся:
А я вважаю, що твоя мати молодець. Не впала в розпач, а обрала життя. Бути щасливою це не злочин.
На вихідних Соломія подзвонила матері.
Мам, давай сходимо в SPA, а потім у бар з живою музикою?
І тобі не буде за мене соромно?
Скажу, що ти моя старша сестра, засміялася Соломія.
Тоді домовилися. Але знай ми не підемо рано.
Той день став переломним. Соломія вперше зрозуміла, яку внутрішню силу має її мати. І що, можливо, варто в неї повчитися бути собою. Жити не «як треба», а як відчуваєш.