**Щоденник:**
Холодний листопадовий вітер різав обличчя, наче лезо ножа, коли з річки тягнув сирий, промерзлий до кісток холод. На подвірї, між потьмянілими гаражами, грався пятирічний хлопчик. Його мати стояла трохи далі, притиснувши телефон до вуха й сміючись з жартів подруги.
Хлопчик наближався до крутого берега річки, а мати була занадто захоплена розмовою. Вода того дня була каламутна й несамовита після недавніх дощів течія стала швидшою. Одного необережного кроку вистачило, щоб хлопчик з криком упав у воду, а важке пальто миттєво потягнуло його на дно.
Мати нічого не помічала. Вона продовжувала говорити, лише час від часу нудьгуючи озиралася.
Хлопчик відчайдушно намагався вибратися, але течія несла його все далі. Він кашляв, захлинався, ловив повітря.
Тоді на протилежному березі зявився чоловік, якого в районі всі знали, але зневажливо називали лише за прізвиськом «Дідко». Бездомний, худий, з неохайною зовнішністю, він жив у покинутому будинку неподалік.
Почувши крик дитини, він, не роздумуючи, кинувся у крижану воду у своїх брудних одягах. Хвилі били його по ногах, намагалися збити з ніг, але він не зупинявся, доки не дістався до хлопчика та не витягнув його за комір.
Хлопчик ридав, блідий і тремтів. Дідко виніс його на берег і загорнув у свій пошарпаний кожух.
Коли він приніс дитину додому, мати нарешті побачила їх і закричала:
Ти що собі дозволяєш? Чипався до мого сина?! Брудно!
Він ж ледве не втопився
Краще б потонув, ніж через твої брудні руки пройшов!
Дідко дивився на неї з незрозумінням. Йому було боляче, але ще більше страшно за хлопчика. Бачити, як ця жінка лає його, замість перевірити, чи живий її син, було неможливо зрозуміти.
Тоді Дідко зробив те, чого ніхто не очікував, те, що було по-справжньому справедливим
Він несподівано притиснув хлопчика до себе, різко повернувся й пішов.
Гей! Віддай його! завила жінка, але підійти не насмілилася.
Дідко спокійно дійшов до будинку, де жила літня сусідка добра, уважна жінка і постукав.
Допоможіть хлопчикові, прошепотів він, ледь дихаючи. Викличте міліцію. Його майже вбила власна мати. Ви ж бачили.
Сусідка негайно подзвонила. Незабаром приїхали міліціонери й забрали жінку, яка й досі кричала лайки. Дідко розповів усе, як було, нічого не приховуючи.
Після перевірки матір позбавили батьківських прав. Хлопчик тимчасово залишився у сусідки, а потім потрапив до прийомних батьків.
А Дідко зник більше його в районі не бачили. Лише через місяці хтось згадав: це ж він врятував життя дитині дитині, якій, можливо, було б ще гірше, якби вона залишилася з такою матірю.