**Щоденниковий запис**
О, Оленко, привіт! До мами завітала? голосно покликала сусідка з балкона.
Добрий день, пані Галино. Так, до мами.
Поговори з нею, зітхнула жінка. Вона зовсім інша після розлучення, бідолашна.
Що ви маєте на увазі? напружилася Олена.
У мене проблеми зі сном, прокидаюся рано. Бачила її одного ранку, близько пятої, виходила з таксі. І виглядала… мяко кажучи, незвично. Можна навіть сказати, трохи нетверезою. Усі сусіди вже шепочуться. В її вік! І навіщо вона вигнала твого батька? Так, помилився, але хто без гріха? Стільки років разом а тепер розводитися
Дякую, пані Галино, промовила Олена, ковтаючи слину. Поговорю з нею.
З цими словами вона побігла додому. Її мама справді вигнала батька півроку тому, після того як спіймала його на зраді. Олена благала її не поспішати усе можна виправити. Але мама була рішучою. І що дивніше вона не впала в депресію, як можна було очікувати, а навпаки, почала жити на повну. Нові сукні, танці, бари, подруги речі, яких раніше в неї не було.
Олені було важко це прийняти. Вона сама готувалася до весілля, планували дітей. А її мати у барі до ранку? Якою вона буде бабусею? Як представити її свекрусі, якщо одна вязатиме пледки, а друга гулятиме вночі по клубах?
Коли вона зайшла в хату, мама вийшла назустріч з чайником у руках та широкою посмішкою. На ній був не потертий халат, а стильний бежевий костюм. Манікюр, педикюр, нарощені вії видно було, що вона насолоджується життям.
Ну, як там Олег? запитала вона, ставлячи чашки на стіл.
Усе добре, відповіла Олена, намагаючись стримувати тон. А в тебе?
Чудово! Вчора з подругами гуляли до ранку. Танцювали, потім караоке. Як же весело було!
Пані Галино мені все розповіла, похмуро вставила Олена. Що ти повернулася о пятій ранку і виглядала пяною.
Мама засміялася.
Ну а що думала? У барі чай пють?
Олена не втрималася.
Мам, ти не вважаєш, що занадто?
У чому?
Ну, мяко кажучи, тобі вже не двадцять. Які танці, які клуби? Ти ж маєш бути прикладом. Ти ж будеш бабусею!
Я жінка, яка нарешті вільна. Не буду жити за чужим сценарієм.
Але ти стільки років жила з татом! Як можна так легко про все забути?
Мати замовкла, потім спокійно, але рішуче сказала:
Твій батько зрадив мені. Це не помилка, а свідомий вибір. А я більше не хочу бути лише служницею. Я хочу жити. Для себе. Стільки років я жила для родини. Тепер роблю те, що хочу.
Але тобі ж майже пятдесят!
То що? Я не зобовязана старіти за розкладом.
Олена зрозуміла, що зайшла далеко.
Вибач, я не хотіла тебе образити. Просто мене це хвилює.
Якщо тобі соромно за мене, не запрошуй на весілля. Але знай: я не сховаю своє сиве волосся під хусткою і не вдягну широкі сукні. Я буду танцювати і, можливо, навіть фліртувати. Мені добре.
Ні, мам, я хочу, щоб ти була там. Просто
Просто тітка Галина не схвалює? Що ж, їй байдуже. А я нарешті живу.
Повернувшись додому, вона розповіла все нареченому.
Не знаю, як до цього ставитися.
Олег засміявся:
Я вважаю, твоя мама молодець. Не впала в депресію, а обрала життя. Бути щасливою не злочин.
На вихідних Олена подзвонила матері.
Мам, давай сходимо в SPA, а потім у бар з живою музикою?
І тобі не буде соромно за мене?
Скажу, що ти моя старша сестра, засміялася Олена.
Тоді домовились. Але знай, ми не підемо рано.
Той день став переломним. Олена вперше зрозуміла, яку внутрішню силу має її мати. І що, можливо, варто вчитися в неї бути собою. Жити не «як треба», а як відчуваєш.