Марина думала, що у чоловіка просто поганий настрій, поки не знайшла в його столі документи на розлучення.
Де моя синя сорочка? Та, у смужку! Віктор стояв посеред спальні в одних штанах, роздратовано перебираючи речі в шафі.
У пранні, відповіла Марина з ванної, накручуючи бігуді. Візьми блакитну, вона теж гарна.
Мені не блакитна потрібна, а синя! Скільки разів казати прання треба вчасно!
Віть, ти ж її позавчора носив. Я вчра тільки постирала.
І що? Знала б, що мені на нараду треба, висушила б!
Марина вийшла з ванної, подивилася на чоловіка. Останнім часом він лаявся з будь-якого приводу. То борщ не так посолений, то пил на телевізорі, то сорочка не та.
Хочеш, прасуну білу? Вона тобі дуже йде.
Не треба нічого прасувати! Сам розберусь!
Віктор вихопив із шафи першу-ліпшу сорочку, натягнув, застібаючи ґудзики. Руки тремтіли від злості.
Віть, що з тобою? Ти вже тиждень сам не свій.
Нічого. Просто втомився. На роботі завал.
Може, до лікаря сходиш? Тиск перевіриш?
Марино, відчепись! Не треба з мене хворого робити!
Він схопив піджак, портфель і вискочив із квартири, грюкнувши дверима. Марина залишилася стояти посеред кімнати. В грудях неприємно закололо. Раніше Віктор ніколи не підвищував голосу. За двадцять років шлюбу можна по пальцях перелічити їхні сварки. А тепер кожен ранок починається з нарікань.
На кухні холол завтрак. Омлет, тости, кава все, як він любить. Але останніми днями Віктор йшов, не поснідавши. Казав, що не голодний.
Марина сіла за стіл, налила собі чаю. Треба поговорити з ним ввечері. Спокійно, без докорів. Може, справді на роботі проблеми? Або зі здоровям щось?
Задзвонив телефон. Подруга Оксана.
Привіт! Ну що, йдеш сьогодні на йогу?
Не знаю, Окс. Настрою нема.
Що трапилося?
Та Віть якийсь дивний. Постійно злий, до всього чіпляється.
Може, криза середнього віку? У мого таке було. Купив мотоцикл, заспокоївся.
Не думаю. Віктор не з таких. Він взагалі консерватор, змін не любить.
Тоді точно робота. Не забивай собі голову. Пройде.
Марина попрощалася, поклала трубку. Оксана права не варто себе накручувати. Мало що буває. Всі сімї через таке проходять.
Вона прибралася в квартирі, приготувала обід. Борщ Вітчин улюблений. Може, смачна їжа покращить йому настрій.
У магазині зустріла сусідку Ганну Сергіївну.
Марино! Як справи? Віктора давно не бачила.
Багато працює. Вранці рано йде, увечері пізно повертається.
Молодець, трудівник. Не те що мій ледар диван продавив зовсім.
Марина посміхнулася, але на душі було тривожно. Віктор справді став затримуватися. Раніше завжди телефонував, попереджав. А тепер просто приходить пізно, мовчки вечеряє і лягає спати.
Вдома вона вирішила прибратися в кабінеті чоловіка. Давно збиралася, але Віктор не любив, коли чіпають його речі. Сьогодні його точно не буде до вечора можна спокійно прибрати.
Кабінет був маленький, але затишний. Книжкові полиці, письмовий стіл, крісло. На стіні їхнє весільне фото. Молоді, щасливі, дивляться одне на одного закоханими очима.
Марина витерла пил з полиць, підмела підлогу. Стіл чіпати не стала там робочі папери Віктора, раптом щось переплутає. Але верхня шухляда була привідкрита, звідти стирчав край якоїсь папки.
Вона хотіла просто засунути шухляду, але папка заважала. Довелося її витягнути, щоб покласти рівніше.
На папці було написано «Особисте». Марина завмерла. Особисте? Які в Віктора можуть бути від неї секрети?
Цікавість взяла гору. Вона відкрила папку.
Зверху лежала візитка. «Петренко Андрій Сергійович, адвокат з сімейних справ». Далі роздруківка з якогось сайту. «Як правильно оформити розлучення». Потім заява до РАГСу. Заповнена. З підписом Віктора.
Марина сіла у крісло. В очах потемніло. Розлучення? Віктор хоче розлучитися?
Вона перебирала папери тремтячими руками. Перелік майна. Поділ квартири. Банківські рахунки. Все розписано, все продумано.
В самому низу лежав аркуш із рукописними нотатками. Вікторів почерк. «Сказати після Нового року. Квартиру навпіл. Машина мені. Дача їй».
Марина дивилася на аркуш. Після Нового року. Через два тижні. Він усе спланував. А вона борщ варить, сорочки прасує.
Двері грюкнули. Віктор повернувся. Раніше звичайного.
Марино! Ти вдома?
Вона швидко склала папери в папку, засунула в шухляду. Вийшла з кабінету, намагаючись виглядати спокійною.
Вдома. Ти рано сьогодні.
Нараду скасували.
Віктор пройшов на кухню, заглянув у каструлю.
Борщ? Добре