То у тебе проблеми, сéстро, це не твоя хата.
Сестра моєї матері ніколи не мала дітей, але мала розкішну трикімнатну квартиру в самому центрі міста та серйозні проблеми зі здоровям. Її чоловік був колекціонером, тому помешкання тітки більше нагадувало зали музею.
Моя молодша сестра, Оксана, мала ледачого чоловіка та двох дітей. Вони жили в орендованій кімнаті в гуртожитку. Коли Оксана дізналася про хворобу тітки, одразу ж побігла до неї, щоб розповісти про своє важке життя.
Треба сказати: наша тітка людина сувора, яка не цурається різких слів і вміє поставити на місце. Кілька років вона запрошувала мене з чоловіком до себе (хотіла, щоб ми з нею жили) і обіцяла відписати своє житло.
Але у нас було своє, тому ми відмовилися від такої «щасливої нагоди». Іноді ми приносимо їй продукти чи ліки, а я прибираю в її домі. Робимо це з почуття обов’язку, а не заради її квадратів. Після візиту Оксани вся її родина за кілька днів оселилася у тітки.
Ми з сестрою ніколи не ладили вона завжди мені заздрила: у мене старанний, люблячий чоловік, чудовий син, гарна робота, висока зарплата й власна квартира. Оксана дзвонила лише тоді, коли їй були потрібні гроші.
Та память у неї погана боргів вона не повертала. Коли я завагітніла вдруге, часу на тітку вже не вистачало, хоча чоловік іноді все ж приносив їй пакунки зі смаколиками. Коли дитині виповнилося півроку, я вирішила навідатися до тітки. Підійшовши до дверей, почула крик то був голос Оксани:
Поки не підпишеш дарчу, їсти не отримаєш! Залазь назад у свій кут і сьогодні ввечері не смій виходити з-за порога!
Я подзвонила. Побачивши мене, Оксана навіть не збиралася впускати й почала грубити:
Навіть не мрій! Не ввійдеш і квартири не дістанеш!
Мене впустили лише після погроз викликом поліції. Тітка за цей час постаріла на цілих десять років. Коли побачила мене, з очей покотилися сльози.
Чого плачеш? Ну, швидше розкажи їй, як добре нам тут живеться, і щоб відчепилася! Дивись, навіть дитину не привела! гарчала Оксана.
У кімнаті тітки залишилося лише ліжко. З її спальні винесли навіть шафу, а речі склали на підлогу. Від колекцій не залишилося й сліду, а тітка вже не носила своїх дорогих прикрас. Я зрозуміла: сестра з чоловіком живуть лише за рахунок проданого майутку.
Я відійшла в туалет і надіслала чоловіку повідомлення: «Треба рятувати тітку. Вона не може залишатися з Оксаною». Потім повернулася й почала розповідати тітці про всі події минулого року. Коли дійшла до народження дитини, прошепотіла: «Трішки почекай» й стиснула її руку, к