А тому, що не варто чіплятися до молодої дівчини! спа́лахнув Валерко.
Що-о-о?
Та ви ж Олесі всю голову забили! Думаєте, не помітно, що вона для вас зовсім не пасербиця?
Петро не втримався однією рукою згріб хлопця за куртку на грудях, а другою замахнувся, щоб як слід йому влупити.
Петрусю!!! зупинив його переляканий голос Олесі. Він відпустив суперника.
Петро одружився з Марією, коли її доньці, Олесі, було десять років.
Дівчинка добре памятала свого рідного батька, який загинув за два роки до того, і спочатку до нового чоловіка матері ставилася насторожено.
Але Петро зумів знайти з нею співзвуччя.
Татом Олеся його не називала, але її «Петрусю» лунало так щиро й рідно, що ні в кого не лише сумнівів: вони близькі люди.
І саме завдяки Олесі вони зуміли зберегти сімю, коли через шість років після весілля біси штовхнули (як інакше!) Петра зрадити дружині на корпоративі з колегою Іриною.
Так, він тоді просто випив більше, ніж треба, захопився загальним веселощами та успішно виконаною роботою
Після того він майже нічого не памятав, але Марії хтось доніс.
Скандал, звісно, був грандіозний. Петро виправдовувався й бігав за вибаченнями.
Дружина слухати його не хотіла й погрожувала розлученням.
Вони зясовували стосунки, поки Олеся була в шкілі, але добра, чутлива дівчина була напружена і дуже засмутилася.
Лише заради Олесі я тебе пробачаю, промовила тоді Марія. Але це перший і останній раз.
Уступіть буде лише розлучення.
Та він і сам уже сто разів проклинав себе, як міг, заглажував провину, проводячи більше часу з родиною, і з полегком помітив, що очі пасербиці знову засяяли.
Але дівчина виросла, і в 18 років привела додому хлопця познайомити з батьками.
Валерко Петрові не сподобався з першого погляду: худий, якийсь неспокійний, зарозумілий, постійно чомусь посміхається.
Лише заради Олесі, яка дивилася на хлопця закоханими очима, Петро намагався стримуватися.
Олесю, а ти впевнена, що це той, хто тобі потрібен? тихо запитав він, коли наречений пішов.
А що, Петрусю, він тобі не сподобався? засмутилася Олеся. Та ти просто його мало знаєш. Валерко дуже гарний.
Петро важко зітхнув, але змусив себе посміхнутися.
Побачимо. Ти ж не могла зробити поганий вибір.
Валерко ж, мабуть, відчув недобре ставлення з боку вітчима.
Намагався уникати зустрічей, був ввічливим, хоч і давалося йому це нелегко.
А потім Петро на деякий час забув про майбутнього зятя дружина знову звинуватила його у зраді з тією ж Іриною.
Що, вона тобі так сподобалася тоді, що знову не втримався? обурилася Марія. Іди до неї! Навіщо ти мене мучиш?
Ма́рко, ти про що? здивувався він. Після того випадку йому й на думку не спадало знову зраджувати. Звідки ти це взаєлі взяла?
Добрі люди є розповіли!
Довгих розмов він не влаштовував набрав номер Ірини й увімкнув гучний звязок.
Петре, промовила колега, почувши його запитання про їхні стосунки, ти там пяний?
Я ж вийшла заміж півроку тому й чекаю дитину. Ти виходив кудись, коли я святкувала? пожартувала вона.
Вибач, буркнув він. Помилка вийшла.
Петро докірливо подивився на дружину. Вона явно збентежилася, але фыркнула і вийшла.
Кілька днів не розмовляла з ним показувала характер, а потім у н