У відпустку нехай Іван іде, а ти виходь на роботу, проговорила свекруха.
Коли Оксана почула звук ключа у замку, її серце стиснулося. Вона знала цей рішучий тупіт каблуків по коридору краще, ніж власний пульс. Восьмий місяць вагітності робив кожен рух болючим, а тепер їй доведеться зіткнутися з тим, кого вона боялася більше за пологи. Двері розчинилися, і в квартиру вринувся ураган докорів і незадоволення у постаті Ганни Іванівни.
Що це таке! замість вітання вигукнула свекруха. Чого у моєї невістки така похмура пика?
Поява матері Івана була останнім, чого хотіла Оксана. Після обіду вона планувала відпочити ноша під серцем вимагала передишок. Навіть прості домашні справи перетворювалися на випробування.
Декретна відпустка, нарешті отримана, давала хоч трохи полегшення, але плани розсипалися в одну мить.
Ласкаво просимо, Ганно Іванівно, покірно промовила жінка, відступаючи.
А де мій Ванюша? матір чоловіка миттєво почала шукати сина очима.
Заробляє гроші, стримано відповіла Оксана. Працює на нашу сімю та дитину.
Невже сама не можеш про себе подбати? Ганна Іванівна поставила несподівано важкі валізи й урочисто пройшла глибше, ледь не збивши вагітну з ніг. Доросла людина, скоро матірю станеш, треба й дорослішати!
Як тільки свекруха опинилася всередині, вона почала оглядати кожен куток, ніби проводила огляд. Оксану це тривожило.
Ви приїхали з якоїсь нагоди? обережно запитала вона. Щось забули?
Що? Ганна Іванівна здивовано обернулася. Тепер я тут житиму.
Від цих слів у Оксани підкосились ноги.
Але як прошепотіла вона.
Набрид мені цей нахаба, з яким знімала кімнату, байдуже, але з роздратуванням пояснила свекруха. Більше терпіти його не буду. Виїхала одразу. Квартира на чоловіка оформлена, нову шукати складно, то поки у вас поселюся.
Пояснення лише посилило розпач Оксани. Так, будинок у них просторий, але хіба це дає право свекрусі вриватися й вимагати житло?
Оксана хотіла заперечити, але вагітність остаточно виснажила її, і вона, знесилена, просто пішла у спальню чекати чоловіка.
На жаль, повернення Івана мало що змінило йому було шкода матір. Хоча Ганна Іванівна була сварливою, але вона його виховала, і кинути її він не міг.
Оксана змирилася, розуміючи почуття чоловіка. Може, у домі зявиться допомога по господарству?
Надії розвіялися швидко. Не минуло й двох днів, як свекруха повністю захопила контроль над сімейним побутом. Іван постійно працював, тому пристосовуватися до його матері доводилося вагітній Оксані.
А пристосуватися було неймовірно важко. Свекруха, здавалося, була незадоволена кожним рухом невістки. Докоряла за немиті підлоги, за крихти на столі, навіть за одну немит