Щоденник
Месть зрадженої жінки
Вчитель фізики у сільській школі Іван Васильович одружився вдруге. Йому сорок один, зате його коханій дружині Марійці тридцять. Молода, гарна, ніжна, спокійна й добра вона вразила його в саме серце.
Після першого шлюбу з Оленою він розлучився через девять років спільного життя. Донька їхня Софійка, яку Іван дуже любить. Та Олена після розлучення давно виїхала до свого селища, і з тих пір вони не бачились, із донькою спілкуватися не дозволяє.
Іване, ну розлучився із своєю істеричкою, то й одружуйся знову, радив йому близький друг Тарас, який працював дільничним у їхньому селі.
Треба б, звісно, але поки не бачу дівчини, яка б запала мені в думки. Так, є багато дівчат і жінок, але Тим більше боюся знову наскочити
У селі зявилася молода медсестра Марійка. Іван випадково зустрів її, повертаючись із школи.
Ого, новенька і хто це у нас така, подумав він і пройшов повіз, зустрівшись поглядом із дівчиною. Вона перша по-сусідськи привіталась, він відповів.
Тарасе, а хто це у нас у селі новенька? запитав Іван у друга, не полінувався, зайшов до нього в кабінет, хоч і був просто по дорозі.
Хто? Про кого ти? не зрозумів дільничний.
Бачив зараз дівчину, симпатичну, зі світлим волоссям, струнку й, як мені здається, дуже серйозну.
Ну ти задав мені завдання, почухав потилиця Тарас. Хоча стрий, так це ж медсестра Марія, три дні як приїхала до нас у село, працює у фельдшерському пунті. Богданівна-то пішла на пенсію.
Так, симпатична, не гався, не проґав, сміявся друг.
Познайомитися з Марією було нескладно. Вже через два дні він зустрів її після роботи, ніби випадково, і вони заговорили.
Добрий день, я Іван, працюю у школі, викладаю фізику. До речі, не одружений, посміхнувся він. А ви, значить, медсестра, а ваше сімейне положення?
Добрий день, так, медсестра. А вам моє сімейне положення дуже важливе? серйозно запитала вона.
Дуже. Навіть не уявляєте, як
З того часу вони зустрічались, а незабаром відбулося весілля невеличке у місцевому сільському кафе.
Марія теж була заміжньою, але зовсім недовго, буквально рік, і дякувала Богу, що не завагітніла. Чоловік виявився не тим, вона швидко розлучилась. Колишній докушувався, вимагав грошей на випивку, тому вона й утікла безшумно з райцентру сюди, у село.
Першого вересня, як заведено, усі вчителі після урочистої лінійки йдуть святкувати День знань.
Марійко, я сьогодні затримаюсь, сама розумієш, у нас у вчителів свято, не можу ж я відколюватись від колективу.
Гаразд, Іване, але дивись, щоб знову не прийшов із запахом чужих духів.
Та ну ти, Марійко, я ж тоді тобі пояснював, що це Наталка Олексіївна свій піджа
