Ось вся правда про твою наречену! сухо промовив батько, подаючи синові флешку.
Олег постійно поглядав на годинник. Він замовив столик у «Білому роялі» найпрестижнішому ресторані Львова. Марійка запізнювалася вже на десять хвилин, а його це завжди дратувало.
Пунктуальність одна з головних якостей, які Олег цінував у людях.
Він зітхнув, знову перегортаючи меню, хоч добре знав, що замовить.
Втома та недавня розмова з батьком заплутували думки. І коли він уже вирішив подзвонити Марійці, двері ресторану розчинилися.
Коханий! Вибач за запізнення! дівчина підлетіла до столика, ніби легкий вітерець у блакитній сукні, що підкреслювала її струнку фігуру.
Вона нахилилася і легко поцілувала Олега. Від неї пахло весняними квітами та чимось таким рідним, що весь його після зразу зник.
Ти ж знаєш, як я не люблю чекати, спробував він зберегти суворість, але губи самі розтягнулися в усмішці. Злитися на неї було неможливо.
Зате я, Марійка жартівливо заблищала очима, обожнюю, коли такий гарний чоловік мене чекає. Уяви, застрягла на світлофорі! Потім якась бабуся так повільно переходила дорогу, що я мало не збожеволіла!
Олег засміявся:
Я тебе знаю, мабуть, півгодини пудрила носик.
Та ну! вона удавано образилася. Усього двадцять хвилин!
Він не міг відірвати від неї очей. Каштанове волосся м’якими хвилями спадало на плечі, блакитні очі сяяли, а ямочки на щоках робили усмішку особливо чарівною.
Кожного разу, дивлячись на кохану, він не міг повірити у своє щастя. Два роки тому вони зустрілися, півтора були разом, рік як заручені. І ось тепер
За нас? Олег підняв келих з шампанським.
За нас, усміхнулася Марійка. В її очах мигнуло щось таке, від чого у ньому все перевернулося.
Вони зробили замовлення й легковажно балакали про минулий день. Дівчина, як завжди, жваво розповідала про роботу у клініці, про смішний випадок з маленьким пацієнтом, про те, як головний лікар знову хвалив її, називаючи «золотою медсестрою».
А в тебе що нового на роботі? Проєкт із батьком просувається? запитала вона, відправляючи до рота шматочок лосося.
Нормально, знизав плечима Олег. Усе йде за планом, але терміни, як завжди, горять.
Марійка кивнула і раптом, ніби між іншим, спитала:
До речі, про терміни Коли ми нарешті призначимо точну дату весілля?
Олег завмер. Ось воно. Знову.
Марійко, ми ж говорили. Як тільки закінчимо проєкт із батьком
Так-так, памятаю, нетерпляче махнула вона рукою. Але це вже півроку триває! Олеже, я не хочу більше чекати. Ми з тобою вже рік як заручені. Чого ти тягнеш?
Я не тягну. Просто зараз не найкращий час.
А коли він настане, цей «найкращий час»? Коли мені виповниться пятдесят? Я хочу бути твоєю дружиною, розумієш? Не подругою, не нареченою дружиною!
Марійко, у мене зараз стільки роботи, що я голови не підіймаю
Та годі тобі! Ніби для весілля тобі треба буде робити щось більше, ніж просто приїхати у визначений час!
Справа не в цьому, Олег почав злитися. Я хочу, щоб усе було ідеально.
Я теж! скрикнула дівчина. І знаєш, що буде ідеально? Весілля на острові! Ми ж говорили про це. Я вже навіть каталоги дивилася. Мальдіви, Балі, Сейшели обирай будь-які! Там усе організують, нам лише треба приїхати.
Знову це весілля на острові! Тобі так потрібен шик та блиск? Чи просто хочеш, щоб усі знайомі позеленіли від заздрощів?
Марійка різко відсунула тарілку:
Ось як? Ти вважаєш, що я з тобою через гроші? Що мені потрібна лише розкішне весілля?
А хіба ні? слова вилетіли раніше, ніж він встиг їх зупинити. Усі ці розмови про весілля, про подорожі, про те, що ти хочеш побачити Ніколи не чую, що ти просто хочеш бути зі мною!
Ти нестерпний! очі дівчини наповнилися сльозами. Я просто хочу бути твоєю дружиною! А ти видумуєш якісь дурні відмазки! Не хочеш одружуватися, так і скажи!
Я не видумую! Олег підвищив голос так, що кілька відвідувачів повернулися на них. Чому ти постійно тиснеш на мене?
Тому що я люблю тебе, дурнику! Але ти цього не розумієш! А може, тобі це просто не потрібно!
Він різко підвівся і кинув на стіл кілька купюр:
Знаєш що? Я не буду це обговорювати зараз. Не буду ризикувати перед людьми! Дзвони, коли заспокоїшся.
Швидким кроком він пішов до виходу, ігноруючи збентежений погляд офіціанта та приглушені ридання Марійки за спиною.
***
Олег мчав вечірнім містом, значно перевищуючи швидкість.
Остання модель BMW плавно вписувалася у повороти. Він увімкнув музику на повну гучність