**Щоденник Віктора Микитенка**
Не віриться Мій найкращий друг батько мого сина! Чотири роки годував, годував, а він не мій.
З Соломією ми кохалися ще зі школи. Після випуску я вступив до Харківського авіаційного університету, а вона не пройшла. Але ми щодня дзвонили, сміялися, планували майбутнє.
Коли почалися польоти, Соломія заревнувала до стюардес. Приїхала до мене, ми помирились, провели чарівну ніч. А вранці вона побачила повідомлення від колеги: “Коли наступний рейс? З тобою літати спокійніше”. Візьми ж мене грім! Сварка, сльози, вона вилетіла з квартири.
Мені запропонували контракт за кордоном гарні гроші, перспективи. Але через три тижні Соломія сказала: “Я вагітна”.
Я одружився. Весілля гуляв весь Полтавський район. Від роботи за кордоном довелось відмовитись дружина була проти. Переїхали до Львова, народився син, взяли велику квартиру в іпотеку. Я пропадав на роботі, щоб виплачувати кредит.
“От якби я тоді поїхав! ламав я руки. Зараз би вже карєру зробив!”
“Ага, Вітьку, щоб із дівчатами гуляв у рейсах?” гризлася Соломія.
Сварки стали повсякденністю. Вона перевіряла мій телефон, шукала зраду. Через три роки я пішов з польотів, став викладачем у авіаційному. У вихідні підробляв у Bolt.
А потім Під іпотечним договором я знайшов тест на батьківство.
**Олексій Вікторович Микитенко. Ймовірний батько: Богдан Шевченко. 99,9%**.
Богдан Мій найкращий друг.
Соломія не розуміла, чому я мовчу. “Що сталося? Чому не хочеш розмовляти?” допитувалась.
Я не витримав: “Ти ж знала! Я заради тебе кинув мрію! А ти”
Вона зблідла: “Він дізнався?”
Два місяці я мовчав. А потім зібрав речі й пішов.
Згодом Соломія зізналась: той вечір у клубі, алкоголь, Богдан “Я думала, син твій. А твоя мати зробила тест, коли йому було півроку”.
Мати Так от чому вона завжди дивилась на онука так дивно.
Я подав на розлучення. Літаю за кордон, заробив на власну квартиру. Сину купую іграшки з Європи. Богдан так і не дізнався, що Олексій його син. Він тепер у Польщі.
Соломія живе у нашій ліпшій квартирі, везе сина до приватної школи. Грошей у неї повно і від мене, і від її роботи. Але коли син питає: “Тато, коли ти приїдеш?” у неї бігають очі.
**Урок**: Одна ніть брехні і руйнується все. Втратив дружину, друга, віру в людей. Але й досі не розумію: чи правильно зробив, що не сказав Богдану? Чи варто було боротись за сімю? Хто зна