Чудова у вас справедливість, Галино Миколаївно! Тобто наші діти торік пеклися на городі, потім цілий рік ми за вас корпалися, щоб вашу дачу до ладу привести, а тепер діти Марійки користуватимуться всіма благами, поки наші сидять вдома? Дуже ви у нас справедлива! не стрималася Оксана.
Так, я казала, що це для дітей, але ж не уточнювала, що тільки для ваших! Невже ви думаєте, що в мене немає інших родичів? Спочатку ваші діти відпочивали, тепер Марійчині, все ж по-рівному!
Прекрасна у вас справедливість Оксана аж задихалася від обурення. Тобто наші торік мокли під дощем, лагодили паркан, а тепер інші діти будуть купатися в басейні? Дуже по-родинному!
Привезите своїх наступного року. Дача нікуди не дінеться. Ми ж всі одна родина! Хтось допомагає тут, хтось там. Зрештою, це моя власність, і я розпоряджаюся нею, як вважаю за потрібне!
О, так! Марійка, звісно, внесла величезний внесок піщинку в пісочницю підвезла. Ну просто безцінна допомога, саркастично додала невістка.
Галино Миколаївно, справедливість це коли всім порівну. Може, візьмете дітей почергово? Місяць одні, місяць інші?
Що ти! Я за два місяці зовсім знесилію. Не в тому віці, щоб з такою юрбою справлятися, відмахнулася свекруха.
Ну, хоча б по два тижні?
Не вийде. Я вже Марійці пообіцяла. У них з Олегом відпустка саме в липні, хочуть відпочити без дітей. Тож нічого не вийде.
Тоді привозитимете наступного понеділка, до пятниці. Кілька днів я їх із задоволенням прийму, а далі Мені вже важко.
Оксана гірко зітхнула. Кілька днів Враховуючи, скільки вони вклали в цю дачу це просто насмішка!
Добре. Я все зрозуміла. До побачення, холодно сказала вона й поклала трубку.
Жінка схопилася за скроні. Що тепер робити? Весь цей рік діти мріяли про те, як поїдуть до бабусі на оновлену дачу: будуть гойдатися на нових гойдалках, плескатися в басейні А тепер все це дістанеться іншим.
А починалося все так гарно. Торік Василь поїхав до матері, а Оксана разом із ним. Востаннє вона була на цій дачі ще за життя свекра. І за ці роки там мало що змінилося
Дача, яка колись була зручною, тепер нагадувала занедбаний сарай. Скрипучі вікна, старий туалет у дворі, бурян по пояс Дерева обросли сухими гілками. Всередині не краще. Меблі ще з Союзу, полинялі шпалери, підлога просіла. Пахло вогкістю.
Ой, тут стільки роботи зітхала свекруха. Ну, сину, почнімо хоча б із трави. Покажу, де підпиляти.
Поки Василь прибирав двір, Галина Миколаївна запросила невістку на чай. Спочатку говорили про звичайне: школу, роботу, здоровя. А потім
Хотілося б взяти онуків до себе, але що їм тут робити? раптом сказала свекруха. Тільки жаб ловити біля річки або в городі копатися. Ніяких розваг
Оксана оглянула кухню. Їй спамяталося, як вона сама дитиною проводила літо у бабусі в селі. Навіть годування курей тоді здавалося пригодами.
Вона з радістю шукала червяків для діда перед рибалкою, плела вінки з квітів.
От ці вюнки! Від них немає порятунку! бурчала бабуся.
Оксана не розуміла, чому та сердиться. Квіти ж гарні.
Ті літа запамяталися їй найяскравіше. Відкриття кожного дня: незвичайний метелик, перша ягода Навіть бджолиний укус, коли сплутала бджолу з мухою.
І тепер вона хотіла, щоб її діти мали такі ж теплі спогади.
Слухайте, може, разом приведемо дачу до ладу? запропонувала Оксана. Поступово, без поспіху.
Оце й думка! підхопила Галина Миколаївна. Краще вкластися у своє, аніж витрачатися на закордон.
Мені все одно, але дітям буде де відпочити. Моря в нас немає, то хоч у річці поплавають. Щороку їх до себе братиму.
Так і почали. До кінця літа поставили нові вікна. Василь полагодив паркан, Оксана знайшла меблі для дитячої.
Серпень діти провели у бабусі й повернулися в захваті.
Мамо, а ми ще поїдемо до бабусі? Ми равликів збирали, коників ловили! розповідав молодший.
Звісно, усміхалася Оксана. Наступного року буде ще краще.
Галина Миколаївна слухала, кивала.
Весь рік вони вкладалися в дачу: провели воду, зробили санвузол, кондиціонер від спеки. Поставили альтанку, пісочницю, басейн.
Які ви молодці! тішилася свекруха. Тепер у дітей буде справжній рай.
Оксана думала, що вони роблять справу разом. Що в цьому й є суть родини підтримувати один одного.
А Марійка за весь час лише пісок підвезла.
Все це далося важко. Вони відмовилися від відпустки, щоб облаштувати дачу для дітей. І що отримали? «Приїжджайте наступного року».
Оксана була в розпачі. Вона