” Як це захворів? Що з ним? здивувалася свекруха.
Спить. Та нічого страшного, температура невелика, зима ж почалася.
Та це ж не просто зима! Це через твою роботу носить із собою всяку заразу! Скільки можна тобі казати знайди нормальну роботу!
Марійка спала, коли раптом почувся гучний скрип дверей хтось увійшов у хату! Вона протерла очі й глянула на годинник лише восьма ранку!
Віталіку, коханий, це ти? здивовано спитала вона, прислухаючись до шерехів у кімнаті.
Відповіді не було. Лише почулося, як хтось відчинив двері у ванну й затих
Марійка накинула халат і побігла боса у ванну.
Відчинила двері й аж очі заплющила від побаченого.
Її Віталик стояв перед дзеркалом, витягнувши язик, і уважно його оглядав.
Маріє, а правда, що коли людина хвора, то язик білий? запитав він.
Ти що, захворів? сонно промовила вона.
Мабуть так, зітхнув Віталик і торкнувся чола. Де наш градусник? Давай поміряю. З роботи відправили додому. Може, лікаря викликати?
Вона знайшла градусник. Так і є 37,2. Ну от, зима, Віталик розхворівся. Лікарка прийшла через годину, виписала лікарняний.
Марійка подзвонила матері:
Можеш забрати Тарасика з садка? Додому не можна Віталик хворий.
Мати аж засяяла вона обожнювала онука, жила сама, і хлопчик був для неї великою радістю.
А що з Віталиком? Серйозно?
Та ні, звичайна застуда. Лікарка була, прописала ліки, відпочиватимемо.
А ти як? занепокоїлася мати.
Усе добре! Мені на роботу у другу зміну, попрошу свекруху, щоб заглянула до нього ввечері. От і вся справа. Дякую, мамо, домовилися.
Що робити? Треба зварити легкий курячий бульйон, а для цього бігти в магазин, окрім аптеки. Дістати з морозилки курча, купити моркву й картоплю.
В аптеці взяла все необхідне. В обід розбудила чоловіка.
Віталю, вставай, поїж трохи, потрясла його за плече.
Віталик сів на ліжку, блідий.
Ой, нудить Давай сюди, не можу встати.
Невже так погано? Гаразд, принесу. Потім температуру поміряєш
Поїв, поміряв все те саме, 37,2. Дала ліки. Він повернувся до стіни й заснув. Ну слава Богу. Лише б їй не захворіти йому лікарняний оплачують, а в неї в магазині такого нема. А кредити ж нікуди не подінуться Подзвонила свекрусі:
Наталко Іванівно, Віталик хворий. Якщо що зайдіть до нього ввечері. У нас у магазині аврал, не додзвонишся.
Як це хворий? Що з ним? здивувалася свекруха.
Спить. Температура невелика, зима ж.
Та не в зимі справа! Це ж твоя робота весь день біля грошей, ось і приносиш заразу! Скільки можна тобі казати міняй роботу!
Наталко Іванівно, я ж здорова! А Віталик у дитинстві часто хворів. Морози що вдієш
Щоб не слухати дорікання, Марійка швидко закінчила розмову. Наталка Іванівна любила з пляшки роздувати пожежу, і не виключено, що зараз же примчить. Ну і хай вона ж пора на роботу.
Так і сталося свекруха приїхала з мішками трав, кажучи: «Не завадить». Ну що ж, їй видніше. Заохала, побачивши сина в мокрій футболці:
Як ти дозволяєш йому так лежати? Ще більше розхворіється!
Наталко Іванівно, він же спав! Що я могла зробити?
Марійка пішла на роботу. Через кілька годин відчула слабкість. От лихо і їй недобре! Але показувати не можна треба відпрацювати зміну. Вдома поміряла температуру вища, ніж у чоловіка. Хотілося поскаржитися, але Віталик був зайнятий собою.
Мене трохи трусить. Мама дала чай із малиною, полегшало, але до ночі знову погано. Що прийняти?
Знаєш, мені теж не дуже
Ну то й ти щось випей, відповів він, знову витягуючи язик. Білий Як і було.
Так, хворіти їй не можна! І скаржитися нікому: якщо матері буде дзвонити кожні пять хвилин зі «вдягнись тепліше», якщо свекрусі почнуть звинувачувати, а чоловік і так у своїх відчуттях.
Вирішила мовчати, пити ліки й працювати. Кредити ж самі не сплаттяться
Тиждень Віталик насолоджувався своїм «страшним» станом, ніби ніхто на світі не страждав так, як він навіть коли градусник показував 37, він запевняв, що йому дуже погано.
Свекруха приходила щодня з відварами. Марійці найменше хотілося з нею стикатися вигляд у неї був не найкращий.
Чоловік нічого не помічав то телевізор, то телефон. Повертаючись додому, вона міряла температуру, і лише на четвертий день була норма.
Слабкість ще була, але якось пережили. Віталик же лежав довше й вимагав усе в ліжко їжу, ліки, чай.
Свекруха казала, що в дитинстві він часто хворів, але за пять років шлюбу це був