Ольга захотіла відсвяткувати ювілей у них і наполягала на звільненні квартири.
Наталко, Тарас уже сказав тобі? почала свекруха. Слухай! Прийде до двадцяти гостей. Тому готувати почнемо з вечора. Я приїду завчасно, близько шостої.
Ввечері? перепитала невістка з недовірою. Ні, я на таке не погоджувалась.
Та почекай. Я ще не скінчила. Тарасу я вже надіслала список продуктів, він пообіцяв усе купити.
Тарас завжди підтримував свою старшу сестру Маріанну. До тридцяти років вона встигла двічі вийти заміж і двічі розлучитися і щоразу винними були чоловіки: «не такі трапилися». Їхня мати, Людмила Олегівна, з дитинства наказувала синові:
Сестрі треба допомагати.
І Тарас допомагав. То грішми, коли Маріанна «тимчасово» залишалася без роботи, то ремонтом у її орендованій квартирі, то перевозив її речі після чергового розлучення.
А потім він одружився.
Наталка, його дружина, спершу терпіла. Але коли Маріанна впяте за рік попросила їхню машину «на кілька днів», бо її знову «підвели», Наталка мяко, але рішуче сказала:
Тарасе, може, вже годі? Нам теж потрібна машина на вихідні. Я думала, ми планували
Та що там такого? Пішки не вийде?
Ні. До батьківської дачі пішки не дійдеш. Вони для нас зібрали два відра помідорів. Я думала, ти чув, коли я про це казала.
Так щось чув, але ти ж розумієш у Маріанни термінова справа.
Знову? Яка саме?
Точно не знаю, завагався Тарас, але їй більше треба.
Ні, Тарасе. Цього разу ні. Або ти відмовляєш сестрі, або купуй мені машину. Мені набридло їздити трамваями, коли чоловік із машиною міг би підвезти.
Тарас уперше замислився, хотів вже подзвонити сестрі, щоб відмовити, але Людмила Олегівна швидко повернула все на свої місця:
Ти що, через дружину сестру кинеш? Вона ж одна! Хто їй допоможе, крім тебе?
І Тарас знову допомагав, незважаючи на сварки з дружиною. Якось вони мовчали кілька днів, і Тарас не витримав:
Чого мовчиш?! Образилася, чи що?
Невже? Тобі знадобилося три дні, щоб це зрозуміти? спалахувала Наталка.
Та я не второпую на що саме?
Наталка гірко усміхнулася:
Справді? Не розумієш? Твоя сестра забрала тебе на всі вихідні, бо їй треба було на дачу до подруги. Я думала, ти лише підвезеш її, а в результаті залишився там на два дні. Тебе нічого не турбує?
А що має турбувати? Ну, трохи випили. Там був її колишній, з яким я нормально спілкувався. Треба ж було якось відзначити. Що я, як дурень, мав поїхати? Це було б нечемно.
Міг би хоча б подзвонити.
Ти теж могла, відрізав Тарас.
Я й дзвонила! Але твій телефон був вимкнений. Уявляєш? Що я мала думати? Я на нервах, не знаю, де мій чоловік. А він просто вирішив відпочити від мене, вибухнула Наталка.
Не вигадуй, відмахнувся він, побачивши вхідний дзвінок.
Тарас вийшов на балкон і тільки там підняв слухавку. Він знав дружина не оцінить ще одну розмову із сестрою.
Привіт, братику! защебетала Маріанна. У мене ж ювілей через два тижні! Тридцять років! Ну, ти зрозумів, так?
Тарас обережно поглянув на Наталку, яка розливала борщ.
Ну і що ти хочеш? спитав він.
Як ти мене завжди відчуваєш! засміялася Маріанна. Я хочу святкувати у вас! У тебе ж велика вітальня. У мене в орендованій тісно, та й господиня буде сваритись. А ресторан дорого.
Може, все ж у кафе? Я тобі підкину, скільки треба.
Ти що, з глузду зїхав?! обурилася сестра. Це ж ювілей! Ти хочеш, щоб я витрачалася на оренду, коли у тебе є своя квартира? І допомогати тобі все одно доведеться. Бо я ж не олігархівна дочка.
Давай я спершу з Наталкою поговорю. Це ж і її квартира. Може, в неї були плани.
Пізно! перебила вона. Я вже всім сказала, що святкування буде у вас. Звільни квартиру на весь день, добре? Мама каже, що все приготує.
Тарас зітхнув і сховав обличчя в долоні. Поки він намагався зрозуміти, як вийти з ситуації, телефон знову завибрирував. Повідомлення від матері.
«Маріанна сказала скласти меню. Ось список страв. Продукти теж треба купити. Скажи Наталці, щоб допомогла. І з приготуванням теж не завадить.»
Тим часом Наталка, нічого не знаючи про ювілей Маріанни, зручно влаштувалася в кріслі з телефоном. Вона збиралася дивитися улюблений серіал. Коли Тарас увійшов, опустивши очі, вона все зрозуміла.
Ну і що цього разу? спокійно запитала вона, поставивши серіал на паузу.
Наталко, слухай У Маріанни ювілей, розумієш. Тридцять років. Ну, ти ж знаєш Це ж дата. Вона хоче відзначити.
Наталка п