Прекрасна у вас справедливість, Галино Миколаївно! Тобто, наші діти торік пеклися на городі, ми цілий рік для вас горбатилися, щоб вашу дачу в порядок привести, а тепер Настіні діти користуватимуться зручностями, а наші сидітимуть вдома? Дуже ви у нас справедлива! не стрималася Ольга.
Так, я казала, що це для дітей, але ж не уточнювала, що лише для ваших! Ви думаєте, у мене інших онуків немає? Спочатку ваші відпочивали, тепер Настіні усе ж чесно!
Прекрасна у вас справедливість, Галино Миколаївно. Тобто наші торік пеклися на городі, ми рік горбатилися, щоб дачу в порядок привести, а тепер Настіні діти купатимуться в басейні, а наші сидітимуть вдома? Дуже ви у нас справедлива! знову вибухнула Ольга.
Ну, привезете своїх наступного року. Дача нікуди не дінеться. Ми ж одна сімя! Десь ви допомагаєте, десь Настя. Зрештою, це моя дача розпоряджаюся нею, як хочу!
Так-так! Пісочок у пісочницю Настя підвезла. Ну просто безцінний внесок, їдко додала невістка.
Галино Миколаївно, справедливість це коли порівну. Можете взяти спочатку наших, потім її дітей?
Що ти! Я за два місяці з такою юрбою впаду. Не в тому віці, щоб з усіма справлятися, заперечила свекруха.
А якщо по два тижні?
Не можу. Я вже Насті пообіцяла. У них з Валерком відпустка в липні хочуть відпочити без дітей. Нічого не вийде.
Привозите наступної середи до пятниці. Кілька днів із задоволенням проведу з ними, а далі Важко мені вже.
Ольга гірко зітхнула. Кілька днів Враховуючи, скільки вони вклали в цю дачу це ж ніщо! Мізер, особливо в таких обставинах.
Добре. Я зрозуміла. До побачення, сказала вона й поклала слухавку.
Схопилася за голову. Що тепер робити? Цілий рік діти мріяли, що нарешті поїдуть до бабусі на дачу: пограються на новому майданчику, поплаватимуть у басейні А тепер усе це дістанеться іншим.
А починалося ж так гарно. Торік Ігор поїхав до матері, і Ольга з ним. Востаннє вона була на тій дачі ще за життя свекра. І нічого не змінилося.
Там і раніше не було зручностей, а тепер дача ще більше нагадувала занедбаний сарай. Скрипучі вікна, старий туалет на дворі, бурян по пояс. Дах перекосився, з дерев звисали сухі гілки.
Всередині не краще. Меблі ще з радянських часів, полинялі шпалери, підлога просіла. Пахло сириною та пліснявою.
Ой, скільки тут роботи, скільки хитала головою свекруха. Ну, сину, почни хоча б із трави та гілок. Покажу, що підпиляти.
Поки Ігор копався надворі, Галина Миколаївна заварила чай. Спочатку розмовляли про звичайне: школу, роботу, здоровя. А потім
Із задоволенням б взяла онуків, але що їм тут робити? раптом зітхнула вона. Хіба що жаб біля струмка ловити. Тут ж ніяких розваг.
Ольга оглянула кухню. Згадала, як сама проводила літо в селі у бабусі. Навіть годування курей тоді було для неї пригодою.
Вона раділа, коли знаходила червяків для діда, плела вінки з квітів, на які бабуся бурчала:
От ці вюнки! Від них світу не бачимо!
Ольга не розуміла, чому бабуся сердиться. Квіти ж красиві.
Ті літні канікули запамяталися їй найбільше. Вона хотіла, щоб її діти теж мали такі спогади.
Може, разом приведемо дачу до ладу? запропонувала вона. Поступово.
Ось! Саме це я й хотіла сказати! зраділа Галина Миколаївна. Краще вкластися у своє, ніж витрачатися на Туреччини.
Мені все одно, але дітям буде де відпочити. Моря в нас нема, але хоча б у озері поплавати. Щороку братиму їх до себе.
Так і зробили. До кінця літа зявилися нові вікна. Ігор полагодив паркан, Ольга знайшла меблі для дитячої вживані, але гарні. Серпень діти провели у бабусі й повернулися в захваті.
Мамо, а ми ще поїдемо до бабусі? У неї так класно! Ми бачили мишку й богомола! тішився молодший.
Звісно, поїдете, посміхнулася Ольга. Наступного року буде ще краще.
Галина Миколаївна слухала й кивала.
Весь рік вони витрачалися: підвели воду, зробили санвузол, купили кондиціонер. На подвірї зявилися альтанка, пісочниця, басейн.
Діти постійно питали, коли знову поїдуть.
Які ви молодці! тішилася свекруха. Тепер у дітей буде рай.
Тоді Ольга вірила, що робить спільну справу. Що саме для цього й існує сімя.
А Настя за весь цей час лише пісок підвезла.
Вони з Ігорем відмовилися від відпочинку, вкладаючись у дітей. І що отримали? «Приходьте наступного року».
Ольга не знаходила собі місця. Вона подзвонила мамі.
Ситуація неоднозначна, сказала та, вислухавши. Але Галя погано вчинила. Формально не причепишся, а