Віктор Григорович стежив за Олегом так, що той нічого не підозрював. Та й як міг помітити? Віктор мав за плечима довгі роки служби справжній професіонал! Та поки що нічого незвичного Олег нікого до себе не запрошував, жодних підозрілих знайомств. Але Віктор Григорович був впевнений: хлопець колись помилиться. Його ніколи не підводив інстинкт.
І справа була не просто службова це стосувалось його самого, його сімї. Як гарно було, коли Оринка була маленькою! Коли вона народилась, Віктор навіть засмутився хотів сина. Звісно, нікому не показував, але в душі гризло: дівчинка! У нього, у чоловіка з положенням, і раптом дочка, а не син! Хто тепер буде його підтримувати, з ким по-чоловічому поговорить у важку хвилю?
А все через те, що одружився пізно робота завжди на першому місці. Жінки його напружений графік не витримували. А потім він зустрів Ганну Ганнусю! Та й їй було вже за тридцять, так що про сина мріяти запізно.
Але сталося несподіване. Віктор навіть не помітив, як маленька Оринка заволоділа його серцем. Коли вона вперше усміхнулась йому і схопила його за ніс крихітною ручкою він здався. А коли вона зробила перші кроки і, раптом схвилювавшись, побігла до нього з криком: «Тату, тату!» Віктор підхопив її на руки, притиснув до грудей. І тоді зрозумів: тепер її щастя його головна мета. Він ніколи не дасть нікому зачепити свою донечку, свою зірку!
Ганнуся сміялась: «Вітю, ти нас зіпсуєш!» А Віктор купував подарунки, дивився на їхні радісні очі і відчував себе щасливим.
Як же так вийшло, що Оринка так швидко виросла? Немов учора вона тупотіла поруч, тримаючись за його велику руку, коли він вів її до садочка. Закидала світлу головку вгору і питала:
Тату, а ти купиш мені ведмедика? Ну, тату?
І дивилась так, що Віктор відчував себе могутнім. А тепер вона закінчила школу, вступила на заочне і пішла працювати. Сама так вирішила.
Тату, мені час ставати самостійною. Робота дасть досвід, навіщо тягти?
І Віктор знову пишався нею яка ж вона розумниця!
А потім сталося те, чого він не очікував. Ганнуся спекла пиріг, очі блищали таємничо. Віктор подумав може, дівчата йому щось купити хочуть? Але виявилось інакше.
Тату, Оринка усміхнулась, потім змахнула з його плеча невидиму порошинку. Я хочу познайом