Ну що ж, не вижену тебе на свята. Приготуй три спальні мої сестри та племінниця залишаться ночувати. А ти сама переночуєш на кухні. Галино Василівно, а ви не забули, що я єдина господиня цього дому? У мене є всі документи. Тож навіть не намагайтеся сюди лізти вас виженуть разом із поліцією.
Сьогодні після роботи Марійка збиралася заїхати до торговельного центру. До Нового року залишилося два тижні. Її запросила давня подруга Соломія.
Марійка знала, що там збереться велика компанія: донька господині з чоловіком та дітьми, сестра, племінниця-студентка.
Вона часто бувала в Соломії й добре знала всіх. Тому хотіла заздалегідь купити подарунки.
Вибирати подарунки Марійка вміла, а дарувати обожнювала. І зараз вона вже уявляла, як блукатиме між яскраво прикрашеними вітринами, вибиратиме, а потім спостерігатиме, як продавець акуратно запаковує покупки у блискучий папір.
Але настрій зіпсувався одразу, як тільки вона вийшла на вулицю: біля її машини чекала Ярина сестра колишнього чоловіка.
Марій, привіт! промовила Ярина. Чого так довго? Я вже замерзла.
Доброго дня, Ярино. Не чекала тебе тут побачити.
Чому ж? Ми ж родичі, відповіла та. Хоча б двадцять років такими вважалися.
На щастя, більше не вважаємося, сказала Марійка і вже хотіла відчинити двері авто.
Але Ярина зупинила її.
Послухай, у мене до тебе прохання. Точніше, не тільки в мене у всієї родини.
Якої родини, Ярино? Я до вашої сімї вже рік як ніякого стосунку не маю. Тож прохань слухати не хочу, відрізала Марійка.
Ні, ти послухай. Не знаю, як ви з Олегом ділили майно, але мама досі вважає, що дім, де ти живеш, належить нам.
Ви з Олегом його разом купували, він десять років там все облаштовував. Ми всією родиною збиралися в тому домі і на Новий рік, і на травневі свята. А тепер що?
Мама хотіла на свій день народження у травні зібрати всіх у хаті, накрити стіл на веранді, як завжди. А ти нас не впустила. Зникла невідомо куди.
Не розумію, навіщо ти мені це розповідаєш? спитала Марійка. Поїхала я до подруги. Захотіла і поїхала. Вибач, що вас не спитала.
І про ваші сімейні посиденьки в моєму домі забудьте. Коли ми з Олегом розлучалися, домовилися так: квартира, авто та гараж йому, а дім мені. І все оформили. Тож тепер збирайтесь у його квартирі.
Марій, мама просила дозволити на тридцять перше запросити гостей у дім, як раніше. Людей буде багато нам навіть усю родину розмістити ніде, сказала Ярина.
Галина Василівна і попросила? Дивно! Не повірю! Двадцять років вона від мене тільки вимагала, а раптом попросила. Ярино, передай їй, що я не згодна. А для родини номери у готелі зніміть.
Марійка сіла у машину. Настрою їхати за подарунками більше не було. “Куплю завтра”, подумала вона і поїхала додому.
З Олегом вони прожили майже двадцять років. Дім, про який зараз говорила Ярина, купили десять років тому.
А рік тому чоловік заявив, що «у сорок пять життя не закінчується» і що далі він буде будувати його зі своєю молоденькою секретаркою.
Марійка утримувати його не стала, але обібрати себе не дозволила. Дім і гроші залишилися їй, чоловік отримав двокімнатну квартиру, авто «Таврія» та гараж.
Зважаючи на те, що на забезпеченні Марійки залишилася донька-студентка, Олег не став претендувати на спільний рахунок.
Кілька днів тому Даринка подзвонила та сказала, що зустрічатиме Новий рік у гуртожитку.
Мам, ти не образишся? запитала вона. А на всі канікули приїду додому.
Після цього Марійка прийняла запрошення Соломії. У такій компанії сумувати не доведеться.
Знаючи Ярину, вона розуміла це ще не кінець. Так просто їй спокою не дадуть. І не помилилася.
Того ж вечора подзвонила колишня свекруха:
Валентино, а чи не занадто ти на себе береш? Нахабно захопила Олеговий дім, а тепер думаєш, що ми на тебе управи не знайдемо?
Так ось знай: цього Нового року ми всією родиною зустрічатимемося у своєму домі! У тому, де мій син дозволив тобі пожити. Зрозуміла?
Ну що ж, тебе ми на час свята виганяти не будемо. Приготуй три спальні мої сестри та племінниця залишаться ночувати. А ти сама переночуєш на кухні.
Галино Василівно, а ви не забули, що я єдина господиня цього дому? У мене є всі документи. Тож навіть не намагайтеся сюди лізти вас виженуть разом із поліцією.
Побачимо ще, хто кого вижене! Загалом, готуй кімнати, всі продукти ми принесемо, тобі легше готувати нічого не треба. І не заперечуй, бо цей Новий рік ти запамятаєш на все життя!
«За цей рік Олегова мати зовсім зїхала з глузду», подумала Марійка.
Галина Василівна ніколи не була мирною, але сьогодніш