Віктор Григорович стежив за Олегом так, що той нічого не помічав. Та й справді, адже Віктор стільки літ пропрацював на відповідних посадах він же справжній фахівець! Та поки що ніяких зачіпок не було: Олег нікого до дому не водив і нічого підозрілого не робив. Проте Віктор Григорович був упевнений треба лише зачекати, і хлопець обовязково помилиться. Бо ж інтуїція його ніколи не підводила.
А справа була для нього надважлива, адже стосувалася його самого та родини. Як же гарно було, коли Соломійка була ще маленькою! Коли вона народилася, Віктор Григорович трохи засмутився, що це не син, а дівчинка. Звичайно, він нікому про це не казав, але в душі щось ніяково свербіло: дівчинка! У нього, порядного чоловіка, і раптом не хлопчик! З ким тепер по-чоловічому поговорити, коли важко стане? Кого життю вчитиме?
А тут ех, донечка! Одружився він пізно завжди робота заважала, жінкам його напружений графік не подобався. Аж поки не зустрів Маряну Марійку! Та й їй уже під сорок, так що про сина мріяти пізно.
А потім сталося несподіване. Віктор Григорович навіть не помітив, як донечка його причарувала. Коли вона вперше посміхнулася й схопила його за ніс маленькою рученятою, він здався. А коли Соломійка пішла першими невпевненими кроками, потім раптом захвилювалася й побігла до нього з криком: «Тату, тату!» він підхопив її на руки, пригорнув. Тоді й зрозумів: тепер найголовніше в житті щастя цієї дитини. Його дівчинки, його зірочки. Він ніколи не дасть її образити!
Марійка сміялася: «Вітю, ти нас зіпсуєш!» А Віктор купував своїм улюбленим жінкам подарунки, дивився в їхні радісні очі і був щасливий.
І як же так вийшло, що Соломійка так швидко виросла? Адже зовсім недавно вона тупотіла поруч, тримаючись за його руку, коли він вів її до садочка. Задирала світлу головку й питала:
Тату, а ти купиш мені ведмедика? Га?
І дивилася так, що він відчував себе всемогутнім. А тепер вона закінчила школу, вступила на заочне й пішла працювати. Сама так вирішила. Сказала:
Тату, мені пора ставати самостійною. На роботі я одразу навчуся, нащо час гаяти?
І знову Віктор Григорович пишався донечкою яка ж вона розумниця!
Та раптом сталося несподіване. Марійка спекла пиріг, очі в неї сяяли, ніби щось велике готувалося. Віктор подумав може, дівчата щось купити хочуть чи в тата поради просять. Та ні! Виявилося зовсім інше те, про що він поки й не думав. Адже Соломійці лише недавно двадцять минуло.
Тату, донечка усміхнулася, потім змахнула з його плеча невидиму порошинку. Тату, я вас із мамою з деким хочу познайомити. Тільки не гарячкуй. Олег дуже добрий, ми вже заяву подали. Сьогодні він до нас на чай завітає. Ой, ось і дзвонить!
Марійка перша підійшла до дверей:
Проходьте, Олеже, дуже приємно! Мене Марія Василівна звуть, а це батько Соломійки, Віктор Григорович.
Віктор кивнув, потиснув руку хлопця, а в горлі раптом пересохло.
Цей чоловік приходить, щоб забрати його донечку! Чужий! Відведе її з дому!
Але інший голос, голос розуму, шепотів: «А що ти хотів? Невже не бажаєш доньці щастя? Хлопець хороший, рука міцна чи хочеш, щоб вона все життя з батьками жила?»
Та Віктор Григорович не слухав. Він одразу вирішив: Олег недостойний його Соломійки, і точка! І в голові його вже зріс план. Він перевірить цього хлопця, не дасть образити доньку.
Ось уже кілька тижнів, як він після роботи, коли Олег проводжав Соломійку додому, тихо їхав за ним. А раптом у нього є інша? Або ще щось не так? Адже вони вже заяву подали, донечка сукню шиє, з Марійкою готуються до весілля.
І ось одного вечора Віктор Григорович побачив, як до Олега підійшла дівчина з маленькою дитиною. Він поцілував її, узяв сумку, взяв дівчинку за руку і зник у підїзді. Отже, так воно й є!
Хоча хлопець йому вже подобався. Навіть здавалося, що він сам у молодості був таким самим відкритим, щирим. Може, даремно він піддався підозрі?
Соломійка зустріла батька радісно:
Тату, за тиждень весілля! Ми сьогодні кафе замовили. Я така щаслива!
Віктор Григорович дивився на неї й не знав, що робити. Раптом йому стало соромно за свої підозри. А донечка додала:
Тату, батьки Олега завтра приїдуть. Ввечері зайдуть познайомитися, а ночуватимуть у нього. А сьогодні до нього сестра з донечкою мала приїхати Наталка з іншого міста. Чоловік її у відрядженні, потім підїде.
На весіллі Віктор Григорович танцював з Марійкою, як молодий. Вирішив годі всіх підоз