– Не журись, Славку! Зате Новорічну ніч ти провів на всі сто!

Обучение жизнью

Ну й нічого, Тарасе! Не журись! Зате Новорічну ніч ти відзначив на всі сто!

Ось і рідний Львів. Тарас зійшов з перону, вийшов на привокзальну площу й попрямував до трамвайної зупинки. Він не попередив дружину, що повертається сьогодні.

Настрій у нього був не ахти, адже чекала неприємна розмова з Олесею. Дружина знову почне дорікати, скаржитиметься, що він егоїст і байдужий.

А чому байдужий? Він, між іншим, хотів привітати її з Новим роком, а вона телефон вимкнула. Ось і образилася!

Три дні він намагався їй додзвонитися, а вона не піднімала слухавку. Ну, тоді й він обидився й перестав дзвонити.

До того ж, вона навіть не спромоглася привітати його батьків і сестру, а вже про нього й мови не йде. Ось він зараз прямо з порога їй це й виложить.

Не тільки йому дорікати у неї теж гріхи є, так що нехай відповідає! Як кажуть: найкраща оборона це напад.

Тарас підбадьорився й увійшов до підїзду в бойовому настрої.

Квартира зустріла його тишею.

Га? Хто тут є? Олесю, я приїхав! гукнув він, але у відповідь мовчанка.

Заглянув на кухню нікого, потім у вітальню пусто, у спальню те саме. Але одразу впали в очі зміни: біля стіни не було дитячого ліжечка, зникли комод із пеленальним столиком та коляска, яку подарували Олесіні батьки.

Тарас кинувся до шафи половина, де висіли речі дружини, була порожньою.

Вона що, з глузду зїхала? Покинула мене? подумав він.

Набрав номер тещі ніхто не відповів. Тоді вирішив зателефонувати Маряні подрузі Олесі. Теж тиша. Нарешті додзвонився до Романа чоловіка Маряни.

Роме, привіт! Дай Марянці слухавку, я щось не можу до неї додзвонитися.

Маряна з дитиною у селі ми там Новий рік святкували. Там із звязком бувають проблеми.

Я вчора повернувся, бо сьогодні на роботу. А вони ще відпочивають, пояснив Роман. А навіщо тобі Маряна?

Думав, може вона знає, де моя Олеся. Приїхав додому, а її нема. І всього, що ми для дитини готували, теж нема.

Слухай, твоя дружина ж ось-ось мала народити. Ти що, поїхав до батьків на свята, а її саму залишив? здивувався Роман.

Та вона сама не хотіла їхати. Хоча термін був десятого-одинадцятого. Встигли б повернутися.

Вітаю, Тарасе, ти дурень, усміхнувся Роман.

Чому?

Бо ти, схоже, тепер холостий. Дурнику! Подзвони в пологовий, вона, напевно, там.

***
Десять днів тому.

Не розумію, сину, казала мати по телефону. Чому ти маєш сидіти вдома? Не хоче Олеся приїжджай сам. У неї ж ще два тижні до терміну, встигнеш повернутися.

Тим більше, вся родина збереться: тітка Люба з дядьком Василем, Наталка з Олегом, Іринка з Юрком. І ми з татом, і Оксана з Андрієм.

Оксана замовила нам номери в заміському готелі прямо в Карпатах. На чотири дні з тридцятого по друге.

Першого буде банкет із артистами. Я за тебе заплатила, потім повернеш. Побудеш до Різдва, а восьмого поїдеш. Якраз встигнеш.

Олеся відмовлялася:

Тарасе, в мене може початися в будь-який момент. Уяви: усі гуляють, а в мене схватки. До того ж готель за містом чи встигне швидка?

Ні, я нікуди не їду.

Мама правильно каже, що тепер вагітність ніби хвороба, а пологи подвиг. Вона нас трьох народила, і в декреті не сиділа, і все встигала.

Тарас розумів, що Олеся має рацію. Але йому стало нудно від думки про новорічну ніч удвох за скромним столом Олеся вже сказала, що готувати не планує.

А родина в цей час буде гуляти під музику, сміятися, танцювати.

У підсумку, він поїхав один.

У готелі було весело. О пів на першу, коли Новий рік вже настав, Тарас вийшов у коридор, щоб подзвонити дружині але вона не відповіла.

Ну й добре, ображаєшся. А могла б бути тут із нами, подумав він.

А вранці мати висловила невдоволення невісткою:

Твоя Олеся навіть не подзвонила, не привітала нас. Ось воно як! Зовсім розпустив дружину.

А Олесі тієї ночі було не до них. Якщо вона кого і згадувала, то лише Тараса, а вже точно не свекру зі свекрухою та їхню родину.

Її батьки, дізнавшись, що донька зустрічає свято сама, запросили її до себе. Великого бенкету не було брат Олесі працював у Києві на заводі, і вихідних у нього було мало, тож батьки планували зустріти Новий рік удвох.

31 грудня о девятій вечора, коли Олеся з мамою накривали стіл, у неї почалися схватки.

Викликали швидку. Мама поїхала з нею, батько слідом на авто.

Олеся зустріла Новий рік у пологовому, а батьки у вестибюлі. Вона стала мамою хлопчика

***
Тарас

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

2 × 2 =