Ти більше не моя донька. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переїжджай у бабин хатір і живи, як доросла. Відчуй на собі тягар своїх дій.
Ганно, чула? До нас приїхали люди у відрядження допомагати нашим. Пішли сьогодні до клубу? Маруся розслаблено вмостилася у кріслі.
Марусю, ти що? А Ярика з ким залишити? Візьму з собою? Ганна засміялася.
Може, попросимо тітку Галю? обережно запропонувала Маруся.
Ганна безсило махнула рукою.
Де там! Вона досі не може пробачити мені народження сина. Адже вона ж хотіла, щоб я вийшла за Дмитра, а я поїхала до міста вчитися. Не вступила, зате привезла пузо. Цілий рік не розмовляла зі мною, лише два місяці як почала. Тож іди з кимось іншим. Може, пощастить знайдеш собі пару.
Маруся зітхнула.
Добре, піду з Оленкою. А завтра розповім тобі усе-усе.
Ганна поклала сина спати, а сама вийшла на ґанок. З клубу лунав гуркіт музики. Закутавшись у хустку, вона уявила, як там усі танцюють і сміються. Маруся, певно, знову наділа своє “леопардове” плаття. Ганна ледве посміхнулася у ньому подруга була схожа на ведмедицю-малятко. Зітхнула з жалем і пішла до хати.
На світанку прибігла Маруся. І як на зло, мати Ганни також завітала. Дівчина притулила палець до губ, але де там зупинити Марусю!
Ось шкода, що тебе вчора не було! Там такі хлопці були Мене один аж до хати провів Віктор звати. Говіркий такий, з жартами. А сьогодні вже на побачення йду! випалила вона на одному подиху.
Мати Ганни суворо подивилася.
Одружений, мабуть?
Маруся знизала плечима.
Не знаю, у паспорт не заглядала. А якщо й так хоч буде що згадати.
Ех, дівчата Он Дмитро чим не жених? Моя вже своє втратила, але ти ще можеш, Марусю, йому голову закрутити, тітка Галя запалилася цією думкою.
Тітко Галю, ну що ви говорите! Кому він потрібен? Та ще й з матірю! Борони Боже від такого щастя! скрикнула Маруся.
Вона обернулася до Ганни:
Там був один хлопець Очі не відвести! Усі дівчата як зачаровані. А він постояв з друзями та й пішов один. Навіть не запросив нікого на танець.
І тут сталося неймовірне. Тітка Галя задумливо промовила:
Ти б, Ганнусю, теж до клубу сходила. А з Яриком я посиджу. Раптом зустрінеш когось гідного? Синові ж тато потрібен. Тільки одружених не вибирай вони відразу чують, коли жінка самотня. Зрозуміла?
Ганна, не вірячи щастю, кивнула. Не втрималася розцілувала матір. Та буркнула:
Геть, підлесюха!
У своїй найкращій сукні Ганна стояла з подругами, весело базікаючи. Як же вона скучала за цим за простою радістю.
Дивіться! Ось він! Знову прийшов! заш