**Єдиний раз, коли я зрадив перед весіллям: як коментар про вагу змінив життя.**
Оксана зрадила чоловікові лише раз ще до весілля. Він назвав її товстою і сказав, що вона не влізе у весільну сукню. Дівчина образилася й поїхала з подругами до клубу. Там напилася й прокинулася в незнайомій хаті з блакитнооким красенем. Їй було жахливо соромно! Оксана нічого не розповіла Андрію, пробачила його образи й почала дієту. Алкоголь теж кинула незабаром дізналася, що вагітна, а це був слушний привід.
Дочка народилася вчасно чудова блакитноока дитина. Андрій обожнював її. Усі пять років Оксана переконувала себе, що все гаразд: блакитні очі доньки від діда, бо й у свого чоловіка вони такі ж. А кучері? Ну й що? Вона всіма силами намагалася стерти з памяті того кучерявого хлопця, чиє імя навіть не памятала. Але щось у серці шептало, що дівчинка не від Андрія. Можливо, тому вона пробачала йому все: нічні повідомлення, постійні відрядження, вічне незадоволення її зовнішністю та кухнею. Доньці потрібна була сімя, а батька вона обожнювала. Та й хто з чоловіків не обманює?
«Терпи, куди ти подінешся? казала мати. У нас, сама знаєш, місця нема бабуся в ліжку, брат привів невістку, куди я тебе подіну? Я ж казала: не можна переоформляти квартиру на свекруху! Залишишся біля розбитої банки!»
Оксана терпіла. Але це не допомогло одного дня Андрій таки пішов. Казав, що зустрів іншу, навіть плакав, обіцяв завжди бути батьком для Марічки, але «не може йти проти своїх почуттів». Мати, яка ніби любила онуку, після розлучення кинула:
«Зроби тест на ба
