Ой, слухай, що трапилося в нашій родині! Страшна знахідка в каструлі у тещі
Теща заглянула в каструлю й аж скрикнула від жаху.
Марія-Олена прокинулась на світанку й, як завжди, пішла на кухню свого будинку в передмісті Львова. На її подив, невістка вже метушилась біля плити.
Доброго ранку, усміхнулась Наталка, помішуючи щось у каструлі.
Доброго буркнула Марія-Олена, морщачи ніс. Що це ти готуєш?
Борщ, відповіла невістка, не піднімаючи очей. Олесь його обожнює.
Борщ?! Теща недовірливо всмикнула повітря. Невже він зазвичай так пахне?
А як інакше? Наталка знизала плечима, накрила каструлю кришкою й вийшла з кухні.
Марія-Олена, не гаючи часу, підбігла до плити, підняла кришку й заглянула всередину. Те, що вона побачила, викликало в неї крик жаху.
Що це за мішанина?! прошепотіла вона, відступаючи, ніби від отрути.
Наталка повернулася з тарілками й, помітивши реакцію тещі, спокійно пояснила:
Це борщ, Маріє-Олено. Овочі з нашого городу свіжі, щойно зірвані. Коли готуєш зі своїх продуктів, це як свято.
Свято?! Теща знизнула плечима. Цей город справжня каторга! Витрачати час, копатись у землі, коли можна все купити в супермаркеті? Я вас не розумію.
А мені це подобається, тихо відповіла Наталка, розливаючи борщ. Аромат буряка, капусти та часнику заповнив кухню. Земля дає стільки енергії, коли з нею працюєш.
Енергії?! Марія-Олена заплющила очі. Це розвага для тих, кому більше нічим зайнятись. Нормальні люди Вона зупинилася, побачивши, що Наталка продовжує посміхатись, ніби не чує її знущань. І на кого ти стільки наварила?
На нас, відповіла невістка. На кілька днів. Олесь завжки додає.
Марія-Олена театрально відступила, ніби запах борщу їй неприємний.
Я це їсти не буду! оголосила вона. Від одного запаху мене нудить! Що ти туди наклала?
Наталка зітхнула, уникаючи погляду тещі. Кутком ока вона помітила Олеся, який увійшов у кухню й мовчки спостерігав за сценою.
Марія-Олена не розуміла, що сталося з її сином. Ще два роки тому Олесь був перспективним молодим IT-шником із міста. Вони разом ходили на виставки, обговорювали нові ресторани, мріяли про його карєру. А тепер це сільське життя, город, ця проста Наталка! Саме її імя викликало в тещі роздратування.
Олесь завжди був завидним женихом високий, розумний, чарівний. Скільки дівчат із хороших родин зітхали за ним! Чому він обрав цю сільчанку й цей загублений у полі дім? Марія-Олена сподівалася, що йому набридне й він повернеться до міста. Але місяці минали, а Олесь ще глибше поринав у цю «сільську ідилію».
Вона вирішила діяти. Запрошення до Наталки було ідеальним привід
