Я ніколи не кохав свою дружину й не раз їй про це казав. Це була не її провина ми жили досі непогано. Вона ніколи не влаштовувала сцен, ні в чому мене не докоряла завжди була лагідною та турботливою. Але суть залишалася незмінною: кохання між нами не було.
Щоранку я прокидався з думкою піти. Мріяв знайти жінку, яку справді кохатиму. Та й уявити не міг, як доля все переверне.
З Оленою мені було комфортно. Вона не лише чудово справлялася з господарством, але й сяяла, як сонце. Друзі заздрили й не розуміли, як мені так пощастило з дружиною.
Я теж не розумів, чим заслужив її любов. Я звичайна людина, нічим не вирізняюся серед інших. Але вона кохала мене Як таке можливо?
Її відданість і ніжність не давали мені спокою. Ще гірше було думати, що якщо я піду, моє місце займе інший багатший, привабливіший, успішніший.
Коли я уявляв її з кимось іншим, зводився з нього розуму. Вона була мого, навіть якщо я ніколи її не кохав. Це почуття володіння виявилося сильнішим за розум. Але чи можна прожити все життя з тим, кого не любиш? Я думав, що зможу, та помилявся.
«Завтра скажу їй усе», вирішив я перед сном. Вранці, снідаючи, набрався сміливості.
Олено, сідай, треба поговорити.
Звичайно, коханий, я слухаю.
Уявімо, що ми розлучимось. Я піду, житимемо окремо
Олена засміялася:
Які кумедні думки! Це гра?
Досліхай до кінця. Я серйозно.
Гаразд, уявляю. І що далі?
Скажи чесно: знайдеш когось іншого, якщо я піду?
Іване, що з тобою? Чому ти хочеш піти?
Тому що не кохаю тебе й ніколи не кохав.
Що? Ти жартуєш? Я нічого не розумію.
Я хочу піти, але не можу. Думка, що ти будеш з іншим, не дає мені спокою.
Олена задумалася, потім спокійно відповіла:
Нікого кращого за тебе я не знайду, тож не хвилюйся. Іди, я ні з ким не буду.
Обіцяєш?
Звичайно, запевнила вона.
Почакай, але куди ж мені йти?
У тебе немає жодного місця?
Ні, ми завжди були разом. Мабуть, мені варто лишитися поруч з тобою, похмуро сказав я.
Не бійся, відповіла Олена. Після розлучення ми обміняємо квартиру на дві менші.
Серйозно? Не чекав, що ти так мені допоможеш. Чому ти це робиш?
Бо я люблю тебе. Коли кохаєш, не можна тримати людину проти її волі.
Минуло кілька місяців, і ми оформили розлучення. Незабаром я дізнався, що Олена не дотримала обіцянки. Вона знайшла іншого, а квартири, які дісталися їй від бабусі, ніколи не збирав
