Це я не їстиму, зневажливо кинула свекруха, відсуваючи від себе тарілку з борщем.
Що це таке? Наталя Вікторівна зморщила ніс, ніби перед нею поставили відро сміття.
Борщ, усміхнулась невістка, Оксана, знімаючи кришку з глиняного горщика й наповнюючи миску наваристим бульйоном. Завжди приємно готувати з овочів із власної грядки.
Не бачу різниці, зверхньо відповіла свекруха. Хіба що копатися в землі це справжня каторга!
Безперечно, легко засміялась Оксана. Але ж якщо це твоє хобі, то й стомлення немає.
Ти кажеш про «своє» хобі, а не про обовязок, фыркнула Наталя Вікторівна, стиснувши губи. І кому ти це все наварила?
Нам. Не так багато на дві порції.
Я не їстиму цю кашу! махнула рукою свекруха, відступаючи. Що там плаває незрозуміло! Вона зробила вигляд, ніби от-от знудить, і прикрила рота долонею, різко відвернувшись.
Оксана лише зідхнула й закатила очі.
Вона познайомилася з Миколою, сином Наталі Вікторівни, півтора роки тому. Кохалися так шалено, що через місяць уже одружилися без розкоші, скромно.
Збережені гроші вклали у спільну мрію хатину в селі, яку поступово облаштовували.
За цей час Оксана бачила свекруху лише чотири рази. Стільки ж Микола. Три з них за її наполяганням, щоб навідатися до матері на свята.
Наталя Вікторівна вважала шлюб сина дурістю. Але дорослий чоловік не піддавався впливу, тож залишалося чекати «природного» розвязку.
Але розвязок не надходив, і це починало дратувати.
Вона не розуміла, що Микола знайшов у цій «звичайній дівчині», і як Оксані вдалося його причарувати.
Він був привабливим, оточеним гідними дівчатами.
До того ж, сама Наталя Вікторівна міська до кісточки, і сина виховувала так само. Інстинкт підказував, що йому вже набридло селянське життя, і лише маленький поштовх все повернеться.
Після такого досвіду син знайде собі дружину, з якою свекруха знайде спільну мову.
Але треба було поспішити, щоб хитра Оксана не замкнула його в пастку дитиною!
Наталя Вікторівна склала план: подзвонила невістці, щоб навідатися адже її не запросили на новосілля.
Оксана нагадала, що дзвонила двічі, але свекруха відмовлялася, посилаючись на справи. Вона махнула рукою й наполНаталя Вікторівна, сидячи в таксі, стиснула телефон у руці, уявляючи, як скоро знайде того старого знахаря з Полтавщини, що знятиме ці прокляті чари, і син нарешті повернеться до неї.