Мам, чому ти мене не запросила на свої іменини? Вона стиснула телефон так, що кістки затріщали. Ти ж розумієш мати зітхнула. Як ти пішла з родини тато досі не може змиритися. А Андрій ну, він завжди був на боці Ольги, яка теж тебе не жаліє.
Марійка стояла перед дзеркалом, підводячи очі. Рідкісний вечір без дітей подруги вмовили вийти, відволіктися. Розлучення ще не оформили, але жити з чоловіком під одним дахом вона вже не могла.
Сама руйнуєш родину, казав батько.
Завжди ускладнюєш, підтверджував брат.
Вона давно перестала щось доводити. Навіщо? Чоловіча солідарність була сильніша за правду.
Але від мами було найболючіше чути: «Ідеалів не існує, ти живеш у мріях». Ніхто не розумів, чого їй бракує. А значить проблема в ній самій.
Задзвонив телефон. У трубці радісний голос подруги:
Ти готова? Таксі чекає!
Так, виходжу.
Діти вже спали бабуся погодилася посидіти. Тільки не мама та навмисне карала Марійку за розлучення, а свекруха, яка, здавалося, одна її не осуджувала.
Ви точно впораєтесь? перепитала Марійка вже біля дверей. Дзвоніть, якщо щось!
Та йди вже! махнула рукою жінка. Вони ж не немовлята. Тобі хоч інколи треба розслабитися.
Вона кивнула, але в грудях щось стиснуло. «Інколи» А вона вже три роки не була ніде, окрім садочка та роботи.
Клуб був гучний, модний. Марійка навіть трохи хвилювалася давно не виходила, не танцювала, не почувала себе просто жінкою, а не матірю чи «невдахою», яка зруйнувала «нормальну сімю».
Музика заглушала думки. Яскраві спалахи світла, сміхи, тіснява, запах пива та парфумів.
О, нарешті! Подруга схопила її за руку. Ми вже почали без тебе!
Марійка посміхнулася і випила келих одним ковтком. Боже, як давно це було
Танцюємо?
Трохи пізніше, я
І тут вона побачила їх.
За довгим столом її брат Андрій, його дружина Ольга у блискучій сукні, батько з келихом шампанського, тітка Галя, дядько Петро Вся родина.
Що голос завмер.
Подруга прослідкувала за її поглядом:
О, це ж твої? Який збіг!
Збіг?
Раптом прозріння. Середа. День народження матері.
Мам, твої іменини ж у середу? питала вона на вихідних. Ми завжди святкували в суботу. Цього року теж?
Мати уникала її погляду:
Ой, яка там субота Цього року не вийде, доню, справи
Справи? Так. «Справи» це зібратися всім без неї. Відсвяткувати. Вона зайва. Та, що все псує.
Ти в порядку? Подруга нахмурилася.
Марійка відступила.
Я Мені треба додому.
Що?! Ти ж тільки прийшла!
Але вона вже йшла до виходу, серце билося так, немов хотіло вискочити, а в очах стояли гарячі сльози. Ніхто з родичів її не помітив.
У таксі вона втупилася у вікно і нарешті дала волю сльозам. Тихо, без звуку. Вони не хотіли її бачити. І, схоже, ніколи не хотіли.
Таксі зупинилося біля будинку, але виходити не хотілося. Всередині палало від образи, сорому, від цього вічного питання: «Що зі мною не так?»
Не встигла закрити двері, як завібрував телефон. Повідомлення від брата: *«Привіт. У мами сьогодні день народження. Ти привітала?»*
Вона сіла на лавку біля підїзду, набрала у відповідь:
*Я була там. Ви мене не помітили.*
Закрила очі. Кілька глибоких вдихів. Видалила повідомлення.
Телефон знову задзвонив. Мама.
Алло? Голос тремтів.
У тебе все гаразд? Мати шепотіла, ніби боялася, щоб хтось не почув. Андрій сказав, ти не відповідаєш
Я була у клубі.
Пауза.
У якому клубі?
У тому самому, де ви всі.
Тиша. Потім шепіт ніби мама прикрила трубку рукою.
Ти нас бачила?
Так.
Ще довга пауза.
Мамо чому? Вона стиснула телефон аж до білих пальців.
Ти ж знаєш мати зітхнула. Як ти пішла з родини батько не може пробачити. А Андрій він завжди був на боці Ольги, яка тебе не любить.
А ти?
Мовчання.
Відповідь була очевидна.
Вдома діти спали. Свекруха, побачивши її обличчя, нічого не запитала просто налила чаю з медом:
Пий. Ти вся тремтиш.
Марійка взяла кухоль і раптом розплакалася, як дитина:
Вони були там. Влаштували свято. Без мене. Навмисно.
Свекруха стиснула її руку:
Боляче. Поплач, полегшає. А потім запитай себе чи варті вони твоїх сліз?
Важко сказати Здається, я давно сама, просто зараз це офіційно, прошепотіла Марійка. Скажіть чому ви на моєму боці? Я давно хотіла запитати.
Я добре знаю свого сина, доню. І відразу бачи
