Оленко Миколаївно, добрий день. Це Соломія, ваша майбутня невістка. Хотіла б зустрітися, поговорити. Коли вам зручно?
Олена Миколаївна аж здригнулася від цих слів *майбутня невістка*. Що за новини? Її син Тарас нічого не говорив про весілля.
Доброго здоровя, Соломіє. Сьогодні о шостій вечора, у мене вдома.
“Що вона хоче? Невже вагітна? Звісно, спеціально, щоб Тарас одружився. Знайомі історії…”
“Ну й що він думає? Вона ж йому не пара. Та й що в ній такого? Тарас перспективний архітектор, має квартиру, машину, вродливий, розумний. Найкращий жених! Будь-яка дівчина мріяла б про такого, а він обрав *цю*…”
Олена Миколаївна прибрала в хаті, сходила до крамниці. На душі котилося важке хвилювання.
Соломію вона бачила кілька разів, і з першої ж зустрічі їй дівчина не сподобалася. Тарас приводив її познайомитися, потім просто на чай, поговорити. І щоразу після їхнього відходу Олена Миколаївна виливала синові всі свої думки.
Сину, та немає інших? Чому саме вона? Що в ній особливого? Нічого собі, худенька, маленька. У наші часи хлопцям подобалося зовсім інше! І взагалі вона тобі не пара!
Мамо, я її люблю! Вона найкрасивіша для мене! А ще як готує… її борщ просто пісня!
Ці слова вразили її особливо болюче. Колись він завжди хвалив її страву, а тепер ця дівчина варить “божественний” борщ.
Соломія прийшла точно вчасно. Принесла з собою тістечок “корзиночки” з кремом, які Олена Миколаївна любила. “Хитра, підлещується…”
Оленко Миколаївно, не буду тягнути. Тарас зробив мені пропозицію, і я згодна. Він хоче знайти слушний момент, щоб сказати вам. Хвилюється, що ви це погано сприймете.
Ну звісно, серденько! А чого ж мені радіти?
Я пропоную вам угоду. Послухайте мене.
Я знаю, що ви виховували Тараса сама. Вийшли заміж через дитину, а щасливого подружжя не вийшло. Чоловік пішов. Моя мама теж сама мене підняла батько помер рано. Тому я знаю, як це рости без тата.
Ви віддали сину всю свою любов. Він виріс добрим, чуйним, вихованим це ваша заслуга.
Олена Миколаївна кивнула. Так і є.
Ви мрієте, щоб Тарас одружився з багатою, успішною дівчиною. А тут я. Звичайна, небагата, без статусу. На ваш погляд невдалий вибір. Ви розгублені, шукаєте способи його відмовити, так?
Олена Миколаївна знизала плечима. Саме так.
Ось що буде далі. Тарас вас не послухає. Ви почнете сваритися. На весілля не прийдете. Розповідатимете всім, який невдячний син.
А ми з ним будемо щасливо жити. Ви будете нас ігнорувати. Я народи
