Віщун
Ігор підняв руку, прощаючись:
Ну, Оленко, я вже йду! Гроші мамі перекажу, не хвилюйся.
Двері за ним грюкнули, і Олена важко сіла на табурет, раптом обвалена сльозами.
Мамо, що з тобою? на порозі кухні зявився син, Що трапилося?
Нічого, Олені було соромно за свою слабкість, Нічого страшного, сину, просто настрій поганий та знуджувала хлопців. Андрій і Настя в гостях у бабусі.
Ні, рішуче сказав Дмитро, через поганий настрій так не ридають, а з братами ти щодня розмовляєш по телефону. Я вже не маленький, мамо, дещо розумію.
Олена поглянула на шістнадцятирічного сина, який вже був вищий за неї, і несподівано вимовила те, що навіть собі боялася визнати:
Мені здається, що тато нас скоро покине, пояснила вона на німий запит у синовому погляді, Він мене обманює. Вже майже півроку
Дмитро не знав, як реагувати. Думав, що мати щось розстроїло на роботі чи на вулиці, або посварилася з подругою. А тут і тато?! Як так могло статися?! Хлопець відчув, як у ньому піднімається лють, і мати це помітила:
Дмитре, не треба. Такі речі бувають у дорослих, сам згодом зрозумієш. Тато добрий, та серця не накажеш.
Хоч і говорила це, Олена сама не вірила своїм словам. Їй хотілося кричати, бити посуд, але замість цього вона намагалася переконати старшого сина пробачити та зрозуміти батька! Та хлопець лише стиснув кулаки:
Хай іде, проживемо і без нього! Навіщо нам брехун у домі?
Сину, кажеш, що вже не маленький, а поводишся як дитина. Хіба всі люди не мають права помилятися? Твій тато зрозуміє, що це лише миттєве захоплення, а головне його сімя
Мамо, «дорослий» Дмитро раптом розплакався, Чому він так зробив? Тепер я не зможу поважати його як раніше!
Все налагодиться, сину, Олена погладила його по руці, Тільки братам не кажи, добре?
І ти теж, Дмитро витер сльози, Адже ми не хочемо, щоб їхня віра в сильного старшого брата похитнулася.
Олена поглянула на годинник:
Ти ж, здається, поспішаєш на тренування?
Дмитро схопився:
Ой, запізнююсь! Трясця!
Залишившись сама, Олена задумалася. Після розмови з сином ще могла холоднокровно міркувати, але тепер, на самоті, відчула себе зрадженою і знову заплакала:
Як він міг зрадити все, що ми мали?
Коли вони познайомилися, Ігор був бешкетником, навколо нього завжди були дівчата, яких він називав «пташками». Коли Олена сказала, що не збирається ставати ще однією «пташкою», Ігор серйозно відповів:
Чому «ще однією»? Ти єдина на все життя.
І вона повірила, дурна Усі ці 17 років разом думала, що їй пощастило! А він?! Попри трьох дітей, усіх спільних радощів і бід, він все одно зрадив.
Все почалося півроку тому. А може, й раніше, просто вона не помічала? Та ні, скоріш за все Півроку тому їх запросили на весілля одружився Олегович, улюблений племінник чоловіка. Олена не могла піти, але відпустила його, сказавши, що пропустити не можна. Ігор формально заперечив, але ж сестра образиться, або родичі почнуть цікавитися Пізніше Олена переглядала весільні фото, які молодята виклали в мережу, і помітила, що якась дівчина весь час ліпилася до Ігоря! Її щось різно болісно прокололо, навіть промайнула думка про ту дівчину, але чоловік тільки здивовано пожІ як довго ще вона казатиме собі, що все добре, коли кожен день її серце кричить про зраду?