Ти ж у нас самостійна! Промовили батьки, та потай подарували трикімнатну хатинку молодшій доньці
Оксана йшла торговельною галереєю з кошиком, коли раптом почула:
Оксанко! Здрастуй!
Вона обернулася й побачила Соломію, подругу сестри. Та сяяла усмішкою й вже простягала руки для обіймів.
Як життя? Слухай, хотіла запитати що Даринці на новосілля взяти? Охайна ж оселя вийшла три кімнати в самому серці міста!
Яке новосілля?
Кошик сам собою зупинився.
Та як же вона ж перебирається до бабусиної квартири! Каже, батьки їй подарували. Щасливичка твоя сестричка!
Оксана відчула, ніби всередині все стислося. Цю оселю батьки здавали три роки вона навіть знала орендарів у вічі.
Та ще й потай мріяла, що колись її продадуть, поділять гроші, й вона закриє кредит раніше терміну.
Вона вже переїхала?
Та ні, ще тільки збирається. Але наступного тижня свято влаштовує.
За годину Оксана стояла біля дверей Дарининої однокімнатної хати в спальному районі. Дзвінок не працював, тож вона постукала.
Оксанко? Дарина розчинила двері у забрудненому фартуху, обличчя в іскрах поту, у руках ганчірка. Чого без попередження?
Отак зустріла Соломію, а вона питала, що тобі на новосілля подарувати.
Ганчірка впала на підлогу. Дарина швидко підхопила її, витерла руки й відступила глибше в хату.
Почекай хвилинку, я тільки до ванни зайду.
Двері в санвузол зачинилися, але стіни в хрущовці тонкі. Оксана чітко чула:
Мамо? Оксана все дізналася Так, про квартиру Прийшла до мене Що мені робити?
Оксана озирнула кімнату. Скрізь коробки: «Посуд», «Книжки», «Одяг». На дивані папірці з печатками.
Дарина вийшла з напруженим поглядом.
Послухай, не роби драми з-за хати. Ти ж доросла, у тебе своє житло є.
Дарино, ти отримала майже три мільйони. І це просто так?
Ну й що? Подарували я взяла. Ти б відмовилася?
Може, й не відмовилася б. Але б не брехала рідній сестрі в очі.
Я не брехала! Просто не казала.
А яка різниця?
Дарина впала на диван, закривши обличчя долонями.
Оксано, ну що ти хочеш? Щоб я квартиру повернула? Я вже ремонт замовила, дизайнера найняла.
Я нічого не хочу. Просто тепер знаю, хто я в цій родині.
Та годі тобі! Ти ж незалежна, сильна. А я заміжня, Тарас роботу втратив, нам було складніше.
Тарас роботу втратив? Коли?
Ну минулого року. Ми сказали батькам, вони й вирішили допомогти.
Оксана повільно кивнула. Виходить, навіть батькам брехали.
А мій кредит до пятдесяти років теж врахували, коли вирішували, кому важливіше?
Ой, Оксано, ну досить! Квартира моя, і точка. Чуже не рахують.
Оксана розвернулася й пішла до дверей.
Ти що, так і підеш? Образишся й усе?
Не ображаюся, Дарино. Просто тепер знаю тебе справжню.
Вдома Оксана подзвонила матері.
Мамо, треба поговорити.
Дарина мені вже розповіла. Навіщо ти так переживаєш? Подарували і бог із ними.
А памятаєш, ти казала коли продасте бабусину квартиру, поділите гроші?
Казала Але життя змінилося. Дарина сімейна, Тарас без роботи.
А в мене кредит це не проблема?
Ти ж сама справляєшся. Молодець.
За півгодини подзвонив батько.
Доню, не засмучуйся. Незручно вийшло, звичайно.
Незручно, тату? Три роки ви дивилися мені в очі й обіцяли.
Ну ми думали, ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
Так. Самостійна. Тому може платити двадцять тисяч щомісяця й мовчати.
Недільна обіда у батьків свята традиція. Оксана прийшла, як завжди. Донька Марійка грає з планшетом, чоловік Дарини, Тарас, розповідає жарти, мати метушиться біля плити.
Всі роблять вигляд, нічого не сталося.
А ми з Дариною думаємо ще одну квартиру купити, промовив Тарас, накладаючи салат. У новобудові. Перший внесок є бабусину здаватимемо.
Оксана завмерла з виделкою в руці.
Здавати? А новосілля?
Плани змінилися, Дарина ріже мясо, не піднімаючи очей. Центр шумний, паркування немає. Візьмемо щось сучасніше.
Вилка з дзвоном впала на тарілку.
Тобто ви подарували їй хату за три мільйони, щоб вона купила собі ще одну?
Батько подавився узваром. Матір різко обернулася від плити:
А що тут поганого? Молоді мають думати про майбутнє!
Мамо, а я що, стара? У мене кредит до пятдесяти.
Ти сама вирішила його брати!
Оксана підвелася зі столу.
Марійко, збирай речі.
Та ви ж не доїли! схвилювалася мати.
Ми вже давно наїлися.
У передпокої, надіваючи пальто, Оксана помітила відчинені двері до батькі