Ти ж у нас самостійна! Сказали батьки, та потай подарували трикімнатну хату молодшій сестрі.
Оксана йшла торговельною залою з кошиком, коли раптом почула:
Оксанко! Привіт!
Вона обернулася й побачила Соломію, подругу сестри. Та сяяла усмішкою й тягнулася до обіймів.
Як життя? Слухай, хотіла запитати що ж Марійці на новосілля взяти? Хата просто мрія! Три кімнати в самому серці міста!
Яке новосілля?
Кошик сам спинився.
Як яке? Адже ж вона переїжджає до бабусиної хати! Каже, батьки їй подарували. Щасливичка твоя сестричка!
Оксана відчула, ніби у грудях все стислося. Ту квартиру батьки здавали три роки вона навіть знала орендарів у обличчя.
А ще потай сподівалася, що колись її продадуть, поділяться грішми, і вона достроково закриє кредит.
Вона вже переїхала?
Та ні, ще тільки збирається. Але наступного тижня святкуватиме.
За годину Оксана стояла біля дверей Марійчиної однокімнатної хрущовки. Дзвінок не працював, тож вона постукала.
Оксано? Марійка відчинила двері у забрудненому фартуху, обличчя в поті, у руках ганчірка. Чого без попередження?
Ось зустріла Соломію, а вона питала, що тобі на новосілля подарувати.
Ганчірка впала на підлогу. Марійка швидко підхопила її, витерла руки й відступила до середини кімнати.
Почекай хвилинку, я тільки у ванну.
Двері зачинилися, але звуки через тонкі стіни чути було добре. Оксана чітко розрізняла:
Мамо? Оксана про все дізналася Так, про хату Прийшла до мене Що ж робити?
Оксана оглянула кімнату. Скрізь коробки: «Посуд», «Книги», «Одяг». На столі купа паперів.
Марійка вийшла з напруженим поглядом.
Слухай, не роби драми через якусь хату. Ти ж доросла, у тебе своя оселя є.
Марійко, ти отримала майже мільйон гривень. І це так нічого?
Ну й що? Мені подарували я взяла. Ти б відмовилася?
Може, й не відмовилася б. Але б не брехала рідній сестрі.
Я не брехала! Просто не казала.
А хіба є різниця?
Марійка сіла на ліжко, сховала обличчя в долоні.
Оксано, ну що ти хочеш? Хату назад? Я вже ремонт замовила, дизайнера найняла.
Я нічого не хочу. Тепер просто знаю, хто я в цій родині.
Та годі тобі! Ти ж сильна, незалежна. А я заміжня, Тарас роботу втратив, нам допомога потрібніша була.
Тарас роботу втратив? Коли?
Ну минулого літа. Ми сказали батькам, вони й вирішили нам допомогти.
Оксана повільно кивнула. Виходить, ще й батькам брехали.
А мій кредит до пятдесяти років ви теж врахували, вирішуючи, кому важливіше?
Ой, Оксано, ну годі вже! Хата моя, і крапка. Не лізь у чужі кишені.
Оксана розвернулася й пішла до дверей.
Ти що, так і підеш? Образишся й усе?
Не ображаюся, Марійко. Просто тепер бачу тебе справжню.
Дома Оксана подзвонила матері.
Мамо, нам треба поговорити.
Марійка вже все розповіла. Ну навіщо ти роздуваєш із цього трагедію? Подарували і все.
А памятаєш, ти казала коли продасте бабусину хату, поділитеся?
Казала Але обставини змінилися. Марійка сімейна, Тарас без роботи.
А мій кредит це не обставина?
Ти ж сама справляєшся. Молодець.
За півгодини подзвонив батько.
Доню, не переймайся. Вийшло невдало, звичайно.
Невдало, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію.
Ну ми думали, ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
Так. Самостійна. Тому й може платити двадцять тисяч щомісяця й не нарікати.
Недільна вечеря в батьків свято. Оксана прийшла, як завжди. Дочка Настя грала на планшеті, чоловік Марійки, Тарас, розповідав жарти, мати метушилася біля плити.
Всі робили вигляд, ніби нічого не сталося.
А ми з Марійкою думаємо ще одну хату купити, промовив Тарас, накладаючи салат. У новобудові. Перший внесок є бабусину здаватимемо.
Оксана завмерла з виделкою в руці.
Здавати? А новосілля?
Плани змінилися, Марійка різала мясо, не піднімаючи очей. Центр шумний, паркування немає. Купимо щось сучасніше.
Виделка з дзвоном впала на тарілку.
Тобто ви подарували їй хату за мільйон, щоб вона купила собі другу?
Батько подавився узваром. Мати різко обернулася:
А що тут поганого? Молоді мають рости!
Мамо, а я що, стара? В мене кредит до пятдесяти років.
Ти сама обрала його брати!
Оксана підвелася зі столу.
Настю, збирайся.
Та ви ж не доїли! схвилювалася мати.
Ми вже давно наїлися.
У передпокої, одягаючись, Оксана помітила відчинені двері до батьківської спальні. На т