Мурчик зник
Оленко, ти вдома? Максим увірвався у квартиру й замер, побачивши дружину в передпокої. Вона сиділа навпочіпки й голосно ридала. Я нічого не зрозумів із твого дзвінка. Ти плакала так, що слів не розібрати. До того ж телефон розрядився. Що сталося, Олю? На тобі лиця нема.
Мурчик зник ледве вимовила Оля. Його немає вдома.
Як це зник?! здригнувся Максим. Куди він подівся? Ти можеш пояснити? Може, десь у квартирі сховався?
Ні. Твоя сестра Марта Вона сказала, що Мурчик випадково вибіг у підїзд, коли вона виходила з Петриком на прогулянку. Але ж ти знаєш, Максиме, наш Мурчик Він би сам не пішов на вулицю. Навіщо йому туди, якщо він там ледь не загинув? Мені здається, вона його навмисно випустила
Що?! Максим стиснув кулаки. Де вона зараз? Де Марта?
Каже, у магазин пішла Не знаю. Я шукала Мурчика весь день, але його ніде нема. Ніхто не бачив. Ну як так, Максиме? Невже людина здатна на таку підлість? Викинути беззахисну тварину на вулицю. Узимку. Хіба так можна?
Людина ні. А Марта Марта може. Тим паче, вона вже таке робила. Не хвилюйся, сьогодні ж її тут не буде. Ех, навіщо ми взагалі її впустили до себе.
***
Місяць тому
Максим йшов до зупинки, коли помітив щось сіре під снігом.
Спершу здалося камінь. Але камінь не тремтить, як старий холодильник.
Саме це й привернуло його увагу. Він ніколи не чув, щоб каміння мерзло.
Підійшов ближче і побачив маленьке сіре кошеня.
Оце так проворкнув Максим, чіслячи потилицю. Що ти тут робиш, мале?
Питання риторичне. Домашні тварини на вулиці це завжди історія про виживання.
Кошеня не нявкало, не кликало на допомогу. Просто лежало й тремтіло. Ніби змирилося, що нікому воно не потрібне.
Максим обережно підняв його, зітруючи сніг із шерсті, засунув під куртку й побіг до зупинки.
У тролейбусі згадав Оля давно хотіла саме такого кота: сіренького, смугастого. Все не виходило сходити до притулку.
А тут доля сама підкинула.
Олю, а в мене для тебе сюрприз! радісно сказав Максим, заходячи додому.
Ох, ти мене зіпсував останнім часом, усміхнулася дружина. То нові сережки, то телефон. Що цього разу? Квитки до Карпат?
Крутіше! Максим розстебнув куртку й дістав кошеня. Ось! Підібрав на вулиці. Ти ж хотіла саме такого?
Господи! ахнула Оля. Та він же зовсім замерз! Давай його сюди, зігрію. А ти роздягайся та йди вечеряти.
Вона взяла кошеня й ніжно усміхнулася: Який же гарненький
Так у Максима й Олі зявився Мурчик. Імя вибрали класичне інші не підходили.
Мені здається, Мурчик йому іде, а не якийсь Барсік чи Рексик.
Погоджуюся.
Це було в листопаді, коли випав перший сніг. Мурчик не знав, що таке вулиця взимку. І слава Богу.
За два тижні Максим і Оля до нього сильно привязалися. Він теж їх полюбив добрі, теплі люди. Такі не викинуть.
Навіть коли він скидав щось зі столу, його не лаяли, а лише просили бути обережнішим.
«Обовязково!» нявкав у відповідь Мурчик, стрибаючи на комод і знову скидаючи пульт.
Все було добре, поки одного ранку не постукали у двері.
Хто це в неділю о сьомій? Максим протер очі. За вікном ще темно.
Може, сусіди? припустила Оля.
Зараз подивлюся.
На порозі стояла сестра Марта з сином Петриком.
Привіт, брате, усміхнулася вона. Ми до вас у гості. Не проти?
Взагалі-то
Знаю, треба було попередити. Але я не встигла. До того ж у таку рань ти б не взяв трубку.
Вона зайшла, тягнучи за собою валізу.
У тебе щось трапилося?
Чоловік мене вигнав, знизала плечима Марта. Знайшов собі іншу. Мені нікуди йти. Поживу в тебе трохи, поки не вирішу, що робити. Заодно Новий рік разом зустрінемо.
Ти ж знаєш, чому ми не спілкуємося
Ой, годі вже. Хто старе згадає тому око ввік.
Максим мовчав. Не хотів сваритися зранку.
Марта була вагітна, коли помер батько. Вона умовила Максима віддати їй свою частку квартири. Мовляв, їй з дитиною потрібніше.
Він погодився. А потім вона продала квартиру й переїхала до нового хлопця.
Валерій бізнес відкриває, йому гроші потрібні, пояснила вона.
Максим влаштував скандал, але марно.
Коли вони були дітьми, він двічі приносив додому кошенят. І обидва рази вони зникали. Максим знав це справа рук Марти.
Ігорю, нехай поживе, зітхнула Оля. Не на вулицю ж її виганяти з дитиною.
Гаразд, Максим махнув рукою.
Але наступного дня Марта вже скаржилася на Мурчика. То він ї