**Мурко зник**
Оленко, ти вдома? Тарас увірвався в квартиру й завмер, побачивши дружину в передпокої. Вона сиділа навпочіпки й ридала так, що аж підтюпцем ходила. Я нічого не зрозумів. Ти плакала, а слова були нечутні. Ще й телефон розрядився, як на зло. Що трапилося, Оленко? На тобі лиця немає.
Мурко зник ледве вимовила Олена. Його немає вдома.
Як це зник?! здивувався Тарас. Куди він міг подітися? Ти можеш пояснити? Може, десь у квартирі сховався?
Ні. Твоя сестра Марійка Вона сказала, що Мурко випадково вибіг у підїзд, коли вона виходила з Юрком на прогулянку. Але ж ти знаєш, Тарасе, наш Мурко Він би сам не пішов на вулицю. Навіщо йому туди, якщо він там ледь не загинув? Мені здається, вона його навмисне випустила
Що?! Тарас стис кулаки. Де вона зараз? Де Марійка?
Казала, що в магазин пішла Не знаю. Я шукала Мурка скрізь, але його немає. Ніхто не бачив. Як так можна, Тарасе? Невже людина здатна на таку підлість? Викинути беззахисну тварину на мороз. Взимку. Хіба це по-людськи?
Людина ні. А Марійка Марійка може. Тим паче, вона вже таке робила. Не хвилюйся, сьогодні ж її тут не буде.
***
Місяць тому
Тарас ішов до зупинки, коли помітив щось сіре під снігом.
Спершу здалося камінь. Але камінь не тремтить, як старий холодильник.
Саме це й привернуло увагу. Він ніколи не бачив, щоб каміння дрожало від холоду.
Підійшов ближче і побачив маленьке сіре кошеня.
Оце так здивовано промовив Тарас. Що ти тут робиш, мале?
Питання було риторичним. Будь-хто знає, що роблять домашні тварини на вулиці. Виживають.
Кошеня не нявкало, не кликало на допомогу. Просто лежало й тремтіло.
Тарас обережно підняв його, струсив сніг і сховав під куртку.
У тролейбусі згадав: Олена давно хотіла саме такого котика сіренького, смугастого.
Оленко, а я для тебе сюрприз! радісно сказав, увійшовши додому.
Знову мене балуєш? посміхнулася дружина. То кольє, то квитки в театр Що цього разу?
Крутіше! Тарас розстебнув куртку й дістав кошеня. Ось! Підібрав на вулиці. Ти ж хотіла такого?
Господи! Олена ахнула. Він же зовсім замерз! Давай його сюди, зігрію. А ти мий руки вечеря готова.
Так у них зявився Мурко.
***
Через місяць у двері постукали.
Хто це отак рано? Тарас протер очі. За вікном ще темно.
Може, сусіди? припустила Олена.
На порозі стояла Марійка з сином Юрком.
Привіт, брате. Ми до вас у гості.
А валіза нащо?
Чоловік мене вигнав. Жити мені ніде Пустиш?
Тарас стиснув зуби, але пустив.
***
Марійка відразу почала нарікати на Мурка.
Він мені спати заважає! А ще у Юрка нежить це через нього!
Мурко частина цієї родини, відрізав Тарас.
Ой, годі! Кіт це лише тварина. А ми твоя родина!
Сварка закінчилась тим, що Марійка випустила Мурка на вулицю.
***
Тарас і Олена шукали його цілий день. Але безрезультатно.
Напередодні Нового року вони сиділи за столом, не в змозі святкувати.
Раптом почулось шкрябання у двері.
На порозі стояв Мурко замерзлий, але живий.
Він повернувся! Тарас підняв його на руки.
Куранти пробили північ.
А через кілька місяців Олена дізналась, що вагітна.
**Життя повертає нам те, що ми віддаємо йому з любовю.**