Він сів за стіл, справляючи враження безпритульного, але коли заговорив, у кавярні всі замовкли.
Увійшов увесь в сажі, комір сорочки був розірваний, а на підборідді розмазаний бруд наче щойно виліз і-під звалищ зруйнованої будівлі. Ніхто не спинив його, але й не вітав.
Люди дивилися. Шепотіли. Дві жінки за сусіднім столом відсунулися, наче його присутність була заразною.
Він сів сам. Нічого не замовив. Просто розгорнув серветку, наче вона мала якесь особливо значення, акуратно поклав перед собою й почав дивитися на свої руки.
Потім до нього незграбно підійшов офіціант.
Пане, вам потрібна допомога? запитав.
Він беззвучно похитав головою.
Просто голодний, сказав. Щойно звідти із пожежі на Шевченківської.
У приміщенні встановилася мертва тиша.
Про пожежу на Шевченківській того ранку говорили всі новини. Горів триповерховий житловий будинок. Жертв не було тому що хтось ще до приїзду пожежних вивів двох людей через запасний вихід.
Ніхто не знав, хто це зробив.
І тоді підвелася дівчина у шкіряній куртці. Пять хвилин тому вона ще скривилася, коли подивилася на него. Але зараз підійшла до нього
І тоді підвелася дівчина у шкіряній куртці. Пять хвилин тому вона ще скривилася, коли подивилася на нього. Але зараз підійшла й сіла навпроти, наче знала його все життя.
Доброго дня, сказала, дій
