Спалах Гучний тріск Темрява Темрява
Нарешті темрява почала розсіюватися. Почувся голос:
Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло.
Крізь біль він відчув дотик руки до шиї. Спробував розплющити очі ледве вдалося. Перед очима кулон у вигляді прямокутника з вигравіруваними знаками зодіаку Очі жінки у білому халаті
До операційної! голос пролунав зовсім близько.
Батьки повернулися з роботи. Мати одразу ж кинулася на кухню, зазирнувши в кімнату, де син робив уроки. Дмитро, зайшовши до сина, відразу зрозумів у хлопця невеселий настрій.
Толя, що трапилося? батько потер його по голові.
Нічого, буркнув син, четвертокласник.
Та годі, кажи!
Скоро Восьме березня. Учителька сьогодні нас затримала й сказала, що ми повинні дівчаткам подарунки приготувати.
Ну, і в чому проблема? усміхнувся батько.
У нас хлопців і дівчат порівну. І вона розподілила, хто кому дарує, син важко зітхнув. Мені дісталася нерозписна, Вірка Єрофєєва.
Усі дівчатка хочуть подарунок на Восьме березня отримати, і нерозписні теж, батько говорив із сином, як із дорослим. А як вона розподіляла? За алфавітом?
Ні, за знаками зодіаку.
Це як? Дмитро не втримався й знову усміхнувся.
За сумісністю. Вірка Діва, а Дівам найбільше підходить Телець. А я якраз Телець.
То ж добре, якщо підходите! Виростеш, може, ще й закохаєшся в неї.
Батько не втримався й реготав. У кімнату миттю залетіла мати:
Що у вас тут відбувається?
Лєна, йди на кухню, обличчя батька стало суворим. У нас із сином серйозна розмова.
Коли мати вийшла, Толя сумним голосом спитав:
Тату, і що мені тепер робити?
Готувати подарунок!
Який?
Завтра на роботі я зроблю твоїй обраниці подарунок.
Тату, який ти можеш подарунок зробити? Ти ж на заводі працюєш.
Та так! Але я в гальванічному цеху. У нас усі види покриття металів виробляються.
Тату, я не зрозумів.
Завтра сам побачиш!
***
Наступного дня батько приніс кулон на ланцюжку прямокутник, що виглядав золотим. На одній стороні були вигравіювані два знаки зодіаку: Телець і Діва, а на іншій дрібним, але гарним почерком:
«Моїй однокласниці Вірі на Восьме березня! Анатолій».
Ох, як же гарно виглядав цей кулон! А коли мати запакувала його у целофановий пакетик, став здаватися взагалі чарівним.
***
І ось сьоме березня. Учителька не збиралася вести уроки. Спочатку учні вручили їй подарунок. Вона довго дякувала. Потім оголосила, щоб хлопці дарували подарунки дівчаткам.
І що тут почалося! Усі хлопці кинулися до своїх «обраниць». Толя теж підійшов до Вірки Єрофєєвої й промовив, як навчив тато:
Віро, вітаю тебе з Восьмим березня! Може, колись доля зєднає Тельця й Діву.
Промовивши завчену фразу, Толя повернувся на своє місце й, звичайно, не помітив, як затріпотіло серце цієї, на його думку, нерозписної дівчинки.
Незабаром батьки Віри переїхали в інший район, і сама Віра з пятого класу стала вчитися в іншій школі.
***
Анатолій розплющив очі. Біла стеля лікарняної палати. Спробував пошевелити руками й ногами рухалася лише ліва рука.
Я де? звернувся в нікуди.
Почувся цокіт, і до його ліжка підійшов хворий на милицях, уважно подивився на нього й спитав:
Очухався? У відділенні екстреної хірургії ти.
У мене руки, ноги цілі? тихо спитав Анатолій.
Начебто все на місці, повідомив той добру новину. Тільки забинтований ти весь із голови до ніг.
То добре, якщо все ціле.
Тут підійшла медсестра й спитала:
Як почуваєшся?
Що зі мною? у відповідь на питання спитав Анатолій.
Твоєму життю ніщо не загрожує. Руки, ноги працюватимуть. От шрами залишаться, подала йому увімкнений телефон. Мама просила подзвонити, коли прокинешся.
Сину, почувся крізь сльози мамин голос.
Мамо, усе гаразд, він намагався говорити бадьоро. Сказали, що лише маленькі шрами залишаться. Незабаром випишуть.
Мені не дозволили з тобою вночі залишитися. Сину, я зараз прийду.
Мамо, не засмучуйся!
Поклав телефон поруч із собою, спробував посміхнутися медсестрі:
Дякую!
Ну, тебе невдовзі не випишуть, у відповідь усміхнулась медсестра. Тижднів три пролежиш. Точно!
Що у вас трапилося? спитав сусід по палаті, коли медсестра вийшла.
Я рятувальник. На заводі кисневі балони почали вибухати, став згадувати Анатолій. Викликали нас. Ми приїхали раніше за пожежних. Приміщення велике, всередині троє постраждалих. Забігли туди, балони розВін зробив глибокий вдих, відчуваючи, як серце бється частіше адже зараз він побачить її знову, і цього разу вже назавжди.