Того ранку все почалося звичайно. Я завів двигун, перевірив дзеркала й глянув на свою золотисту красуню на пассажирському сидінні. Жулька завжди обожнювала подорожі сиділа тихо, дивилася у вікно, інкладала голову на коліна. Слухняна, розумна, ніколи не створювала клопоту.
“Ну що, Жулько, рушаємо?” усміхнувся я, повертаючи ключ у запалюванні.
Вона помахала хвостом, але замість того, щоб повернутися до вікна, утупилася прямо на мене.
За к