І що? У нас з Володимиром усе гаразд. Ми – зразкова родина, без порушень, діти виросли гідними людьми.

Обучение жизнью

Ну й що? У нас з Вітей усе гаразд. Ми зразкова родина, жодних порушень, діти виросли нормальними людьми.

Віть, ти знову ключі забув? Наталя Степанівна зітхнула, почувши знайоме покашлювання за дверима. Чоловік ніколи не дзвонив, просто стояв і чекав, поки вона сама здогадається відчинити.

Забув, буркнув Віктор, продираючись у передпокій. Поспішав зранку, важливу нараду призначили.

Наталя дивилась, як він знімає черевики, залишаючи їх посеред коридору, і мовчки переставляла на місце. Сорок років шлюбу навчили її не сваритися через дрібниці. Віктор працював головним інженером на заводі, відповідав за серйозні проекти, удома хотів тиші й спокою. Ну й що з того, що вона черевики за ним прибирає?

Як на роботі? запитала дружина, наливаючи чоловікові миску борщу.

Та як завжди. Начальство тисне, робітники не розуміють, обладнання старе. Але справляємось, Віктор механічно перегортав газету, не відриваючи очей.

Наталя хотіла розповісти про сусідку Оксану Павлівну, яка сьогодні скаржилась на сина-пияка, але передумала. Після роботи Вітьові чужі проблеми не потрібні.

До речі, раптом підвів голову чоловік, Степаничу запропонували підвищення. Переводять до Києва, у головне управління. Хороша посада, зарплатня втричі більша.

Ну й добре для нього, кивнула Наталя, прибираючи зі столу.

Він мене рекомендував на своє місце, тихо додав Віктор.

Наталя завмерла з мисками в руках.

Тобто як це?

Директор вирішуватиме наступного тижня. Якщо схвалять, стану заступником головного інженера. Оклад майже вдвічі більший, соцпакет, відпустка довша.

Віктор говорив спокійно, але Наталя відчувала в його голосі приховане хвилювання. Вона знала чоловіка як облупленого. Він мріяв про цю посаду роками, але ніколи не виказував амбіцій відкрито.

Віть, це ж чудово! вона сіла поруч, взяла його за руку. Ти заслужив це підвищення. Стільки років чесно працюєш, жодного разу не підвів завод.

Ще невідомо, схвалять чи ні, чоловік знизав плечима, але по його обличчю вона бачила він уже уявляв себе на новій посаді.

Весь вечір Віктор був незвично жвавим. Розповідав про нові проекти, які зможе реалізувати, про відрядження, про те, як нарешті куплять нову машину замість старих «Жигулів». Наталя слухала й раділа разом із ним. Після вечері вони навіть в

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

nineteen − fifteen =