У давні часи, коли ще вітри гуляли по українських полях, трапилася ось така історія.
«На таких, як ти, не одружуються», спокійно промовив до неї Олексій. «Є жінки для кохання та приємного проводу часу, а є ті, що зберігають себе до шлюбу. На жаль, ти до останніх не належиш».
«Чим же я тобі не до вподоби, Лесю? здивовано дивилася на нього Оксана. Готую, виглядаю добре, порядок у хаті тримаю, як жінка тебе повністю влаштовую».
«Тим і не до вподоби! Ти ж зіпсована, розумієш? На таких не одружуються. З такими лише зустрічаються без серйозних намірів. А одружуватися треба на чесній та непорочній дівчині, для якої ти будеш першим! Щоб вона, як у приказці, була готова й воду від ніг твоїх пити». Олексій, задоволений, що останнє слово залишилося за ним, відвернувся до стіни й захрапів.
Ще тиждень тому Оксана сиділа з подругами в кавярні й обговорювала свої чудові перспективи. Так, їй уже тридцять, не перша молодість, але карєра побудована, є власна хата й авто, виглядає вона чудово. Час виходити заміж і діток народжувати! Тем більше, що й кандидат із гарним генофондом вже був. Олексій ніколи не був одружений, жив окремо, але купив квартиру поряд із матірю. Сорок років, красені, доглянутий, майже без шкідливих звичок, ще й на солідній посаді. Мрія, а не чоловік.
З Оксаною Олексій познайомився на прийомі прийшов до стоматології на огляд, а зустрів кохану жінку. Буває й так. Оксана багато працювала, приймала і в міській поліклініці, і в приватній, тому на власне життя часу не лишалось. Олексій того ж вечора зустрів її після роботи з букетом і не банальні троянди подарував, а розкішні півонії. У лютому! Потім запросив до ресторану. Так у них і закрутилося.
З одного боку, Оксана хвилювалася: йшов другий рік, а пропозиції від Олексія досі не було. Ось уже й подруги натякають, що пора б і статус змінити, і перстень на палець надіти. Але Олексій не поспішав. Наслухавшись «дівчачих» порад, Оксана сама вирішила його підштовхнути. Завела перед сном серйозну розмову і отримала зовсім несподівану відповідь: на таких, як вона, не одружуються!
Та що він собі взагалі уявляє?! Треба терміново обговорити ситуацію з мудрішими людьми, тому наступного дня після роботи Оксана знову зустрілася з подругами в кавярні:
«Уявляєте, дівчата, він мені заявив, що я зіпсована! На таких, виявляється, не одружуються!»
«Та як так, Оксанко? заголосила Катря. Ти ж і красуня, і розумниця, і всього в тебе вдосталь. Хай би кожен мужик так був забезпечений!»
«Він сказав, що одружуватиметься лише на непорочній. А я Третій ґатунок не шлюб. І що тепер робити взагалі не знаю!»
«Оксанко, кидай його, поки не пізно, засміялася Ліля. А то він тобі так мізки запорошить, що потім роками самооцінку відновлюватимеш».
«А краще приведи його до нас! підхопила Катря. Тем більше, що в нас з Миколою ювілей 10 років весілля. Приїжджайте з твоїм Олексієм, будемо йому сімейне життя рекламувати!»
Так і вирішили. Олексій, який рідко кудись із Оксаною виходив, несподівано погодився поїхати на свято за місто, на дачу. За кермо теж сів він. Оксана вже передчувала, як зможе трохи розслабитися, адже назад вестиме авто вже не вона.
На дачі у Катрі з Миколою панувала затишна атмосфера. Бігали діти двоє Катриних і безліч її племінників, смажився шашлик, метушився песик Бімко шпіц. Оксана, дивлячись на нього, думала, що в цього жвавця десь захована батарейка.
Застілля почалося після полудня й тривало аж до вечора. Старше покоління батьки, діди й баби вже пішли в хату, діти затихли. За столом лишилися найстійкіші Катря, її чоловік, подруги й Олексій. Вони пили чай з ягідним пирогом і розмовляли. Зайшла мова і про шлюб. Тут Олексій знову висунув свою теорію.
«Ось скажіть мені, Катречко, ввічливо заговорив він, ви кажете, Оксані вже час заміж. Але чому вона не вийшла раніше? У вас десятиліття шлюбу, а вона все ще сама».
«Та звідки я знаю, здивувалася Катря. Ми з Миколою були молоді й дурні, одружилися на третьому курсі. А вона вчилася, часу не було».
«А скажіть ще от що: ви виходили заміж чистою й невинною дівчиною?»
«Ну й питання у вас, усміхнулася Катря. А кажуть, що ми, лікарі, цинічні. Ні, не чистою й не невинною. Ми з першого курсу разом, якщо вас це так цікавить».
«Але познайомилися ви з ним дівчиною?»
«Слухайте, а чого ви стали страховиком, а не лікарем, коли так цікавитеся невинністю? роздратовано вставив Микола. Дівчиною моя дружина мені дісталася. Усе?»
«Ось ба