Сором у маршрутці
Оксана Василівна поспішала до зупинки, притискуючи до грудей невеличку сумочку. Дощ щойно перестав, і асфальт блищав вологими плямами під сивим жовтневим небом. У сумочці лежало двісті гривень усе, що вона змогла назбирати на ліки для чоловіка. Іван Михайлович знову скаржився на біль у спині, а лікар виписав такі дорогі таблетки, що пенсії не вистачало навіть на половину упаковки.
Маршрутка підкатила до зупинки зі скрипом гальм. Оксана Василівна піднялася по сходинках, простягнула водієві десять гривень.
Двадцять пять, буркнув він, навіть не глянувши на неї.
Як двадцять пять? Учора їхала за двадцять, здивовано промовила жінка.
Сьогодні двадцять пять. Ціни піднялися, водій нетерплячо постукав пальцями по керму.
Оксана Василівна завагалася. Двадцять пять гривень значить, на ліки залишиться ще менше. Може, пішки дійти? Але до аптеки кілометри три, а вдома чекає Іван Михайлович, страждає…
Тіточко, може, пройдете? почувся голос із середини салону. Черга за вами.
Обличчя Оксани Василівни почервоніло. Вона зарилася у сумочку, дістала ще одну десятку та пятірку.
Дякую, пробурмотів водій, навіть не поглянувши на гроші.
Жінка пройшла у салон, озирнулася. Вільних місць не було. Хлопець у навушниках сидів, упершись у телефон. Поряд дівчина щось друкувала, також не піднімаючи голови. Посередині жінка з маленькою дитиною на руках колихала її, наспівуючи колискову. Дитина плакала, а мати виглядала втомленою.
Сідайте, раптом сказала жінка з дитиною, кивнувши на своє місце. Мені все одно стояти, він не дає сидіти.
Та що ви, дякую, я постою, заперечила Оксана Василівна.
Та сідайте вже, наполегливо повторила мати. Видно ж, що втомилися.
Оксана Василівна подякувала і сіла. Малюк подивився на неї великими цікавими оченятами і раптом усміхнувся.
Який гарненький, мимоволі зворушилася Оксана Василівна. Скільки йому?
Вісім місяців. Зубки ріжуться, от і капризничає, втомлено відповіла мати. Їдемо до лікаря, може, щось випише.
А я теж до аптеки, чоловікові ліки купую. Спина у нього болить дуже.
Розумію. У мене теща теж страждає, артрит у неї.
Маршрутка пригальмувала на черговій зупинці. Увійшла літня жінка з паличкою, повільно, обережно піднімаючись по сходинках. Водій нетерпляче поглядав у дзеркало.
Ну швидше, бабусю, час гроші!
Жінка з паличкою розгублено озирнула салон. Усі місц