Вчора я почув, як у мене за спиною щось шепочуть.
Та що ти кажеш, Маріно Іванівна?! голос Олени Петрівни дзвенів від обурення. Як можна таке про невістку розповідати?
А що я такого сказала? вдавано здивувалась сусідка, поправляючи окуляри. Я ж нічого поганого, просто помітила, що твоя Оксана якась дивна останнім часом. То чи дуже втомлена, то чи…
То чи що? Олена Петрівна підійшла ближче до паркану. Договорюй уж!
Ну не знаю… Маріна Іванівна знизила голос до шепоту, але так, щоб було чути і в сусідньому дворі. А раптом вона… у положенні? Та приховує поки? Адже дивно заміжня вже третій рік, а дітей немає…
Оксана завмерла біля калітки, стискаючи в руці пакет із хлібом. Вона йшла з магазину і випадково почула цю розмову, а тепер не могла зрушитися з місця. Серце билося так голосно, що здавалося, його чує весь світ.
Маріно, ну що ти несеть! махнула рукою свекруха. Молоді ще, карєру будують. Оксана ж у банку працює відповідальна посада. Не до дітей зараз.
Карєра, кажеш… протягнула сусідка. А я ось дивлюсь, як вона зранку виходить. Бліда, під очима синці. І в магазин тепер частіше бігає, раніше так не було. А вчора бачила, як біля аптеки стояла, довго щось на вітрині розглядала…
Оксана відчула, як по спині пробіг холодок. Так, вона дійсно вчора була біля аптеки, дивилась тести на вагітність, але так і не наважилась купити. Страх сковував її вже два тижні страх перед невідомим, перед розмовою з чоловіком, перед тим, що життя може змінитися.
Та годі тобі вигадувати! розсердилася Олена Петрівна. Оксана дівчина хороша, працьовита. Якби щось таке було, вона б мені першою сказала. Ми ж добре спілкуємось.
Добре спілкуєтесь… повторила Маріна Іванівна з якоюсь дивною інтонацією. А ти знаєш, що вона кожен вечір дзвонить мамі? Годинами розмовляє, а як Олег приходить одразу кладе трубку?
Оксана заплющила очі. Так, вона дзвонила мамі щодня, особливо останнім часом. Але не тому, що щось приховувала від свекрухи просто мама краще розуміла її.
І що тут поганого? захищалася Олена Петрівна. Дівчинка любить з матірю поговорити це ж нормально!
Нормально, звісно… зіграла сусідка, але в голосі відчувався підступ. Тільки от Наталія Семенівна мені розповідала, що бачила Оксану на зупинці, коли та їхала з роботи. Плакала, каже. Сиділа в автобусі й хусточкою очі витирала.
Оксана згадала той день. Так, вона плакала, але не через родинні проблеми. На роботі звільнили її подругу, з якою вони працювали багато років. І начальник натякнув, що скоро чергові скорочення. Страх втратити роботу, особливо коли вони з Олегом збирали на квартиру, давив її щораз сильніше.
Слухай, Маріно, голос свекрухи став твердим. До чого ти ведеш? Кажи прямо!
Та ні до чого… поспішно відповіла сусідка. Просто мені здається, що в неї якісь проблеми. Може, на роботі щось? Або… знову знизила голос, з Олегом не все гаразд?
З моїм сином усе чудово! спалахувала Олена Петрівна. Вони люблять один одного, це ж видно!
Видно, видно… буркнула Маріна Іванівна. А ти помітила, що Олег останнім часом пізніше приходить? І вдягається якось… охайніше. Новий светр купив, парфумами користується…
Оксана стиснула кулаки. Так, Олег і справді затримувався на роботі, але в них був великий проєкт. А светр йому подарувала вона сама на день народження.
Маріно Іванівно, тихо, але дуже чітко сказала Олена Петрівна. Більше не чіпляйся до моєї родини. Якщо є факти кажи. А якщо тільки плітки тримай їх при собі.
Та що ти так розходилась! образилась сусідка. Я ж переживаю за дівчину! Може, їй допомога потрібна?
Якщо знадобиться попросить, різко сказала свекруха. А твої плітки нікому не допоможуть.
Оксана ввійшла у двір кілька хвилин потому, коли була впевнена, що нікого немає. Руки тремтіли, коли вона відчиняла двері. У передпокої її зустріла Олена Петрівна висока, сувора жінка з сивиною, зібраною у пучок.
Оксанко, де ти була? запитала вона, пильно дивлячись. Якась ти бліда.
У магазині, показала Оксана пакет. Олено Петрівно, можна поговорити?
Вони сіли на кухні. Оксана крутила в руках чашку, не знаючи, з чого почати.
Олено Петрівно, я випадково почула розмову… з Маріною Іванівною… почала вона і змовкла.
Свекруха поставила чашку на стіл.
Що саме ти почула?
Вона говорила… про мене. Що я дивно себе веду, можливо, вагітна, чи в нас з Олегом проблеми…
А вони є?
Оксана підняла очі.
Якби я була вагітна, я б вам сказала. А проблем з Олегом немає. Просто… на роботі важко. Скорочення, і я боюсь