Три дні тому я зламав руку, невдало впавши зі сходів. Біль був майже нестерпним, навіть знеболюючі мало допомагали. Але найгірше було відчуття безпорадності.
Я вирішив пожити у батьків їм буде спокійніше, а мені легше. Купив квиток на нижнє місце у купе, адже зі зламаною рукою лізти на верхню полицю було б складно. Влаштувався, як міг. Коли потяг рушив, у купе увійшла жінка. Років пятдесяти, доглянута, впевнена в собі, з поглядом, який відразу навівав думку про проблеми.
Я відчув спілкування буде не з найприємніших. Вона окинула мене несхвальним поглядом, побачила мій квиток і різко сказала:
«Молодий чоловіче, я завжди сиджу внизу. Поступіться».
Я спокійно відповів, показавши їй гіпс:
«Вибачте, але у мене перелом. Я спеціально взяв це місце, бо не зможу піднятися нагору».
Вона подивилася на мене, а потім несподівано підвищила голос:
«І що? У вас, молодих, взагалі немає поваги! Я старша за вас, а ви тут місце займаєте! Де ваша совість?»
У коридорі збільшився шум, і я зрозумів вона грає на публіку. Раптом зявився чоловік років сорока, статний, гарно одягнений, з дорогим годинником. Стало зрозуміло, що жінка, мабуть, просто хотіла зайняти нижнє місце, щоб фліртувати з ним.
Після моєї відмови вона сіла навпроти, притулилася до чоловіка і відразу почала з ним кокетувати. Я не міг повірити у таку поведінку.
Тоді мені спало на думку цій жінці потрібен урок. Не крик, не скандал, а щось більш… витончене.
Я дістав телефон, відкрив камеру і почав записувати. Потім спокійно сказав:
«Знаєте, я все записав. Ваш крик, тиск і ігнорування медичних рекомендацій. А ще ось що цікаво ви ж держслужбовець? Бачу бейдж Міністерства освіти на вашій сумці».
Вона зблідла.
«Я можу надіслати це відео в міністерство із зауваженням про те, як ви ставитеся до людей з обмеженими можливостями, як маніпулюєте та ображаєте оточуючих. Гадаю, їм буде дуже цікаво».
Чоловік біля неї тихенько всміхнувся і відсунувся. Вона сиділа, ніби її облили холодною водою.
«Я… я не це мала на увазі…» заєкала вона, і вся її колишня зарозумілість зникла.
Я спокійно відповів: «Сподіваюся, наступного разу ви подумаєте, перш ніж вимагати чогось від інших криком і тиском».
Я прибрав телефон, і решту шляху вона просиділа мовчки, більше не фліртуючи і не висловлюючись.
