В очікуванні кохання
Марійка сиділа на лавочці біля свого двоповерхового будинку, обережно розкриваючи улюблену з дитинства шоколадку «Світоч». Батько, будівельник, сам зводив цей заміський дім, тому родина швидко заїхала у нове житло. У дівчини була старша сестра Олеся, сімнадцятирічна, яка завжди опікувалася молодшою, захищала її та давала поради.
Закінчивши шоколадку, Марійка важко зітхнула. В її серце вкралася невідома біда закоханість. Здавалося б, що тут такого? Дівчинці ось-ось виповниться пятнадцять, але ж інші закохуються й у дванадцять.
Якби ще в когось із класу, чи хоча б в того Андрія, в якого всі дівчата звисають, навіть старшокласниці, бо він високий та гарний. Але ж ні, мені довелося закохатися у батькового друга Богдана. Ой, Боже, що ж тепер робити? хвилювалася вона, заздривши однокласницям, які згадували про своїх хлопців, а не про дорослих чоловіків.
Якраз у цей момент до них завітали гості: дядько Богдан з дружиною Галиною та донькою Софійкою, яка була молодшою за Марійку на два роки. Сімї дружили ще з часів дідів.
Марійка розуміла, що тітка Галя добра й порядн
