Справедлива винагорода

Обучение жизнью

Кожному по заслугам
Роблячи нерозважливі вчинки, не можна припустити, що все відбувається просто так. У всьому є пояснення так розпорядилася сама доля. Часто доля посилає випробування на витримку, надійність чи терпіння.

Грюкнувши дверима, Тарас вилетів із квартири, стиснувши кулаки й закусивши губу від напруги. Злився і на себе, і на дружину Олену.

Я здоровий і молодий чоловік, а не можу протистояти жінці. Своїй дружині, яку люблю й обожнюю, і для неї готовий на все. Не розумію, що роблю не так, думав Тарас пригнічено.

Справді не міг зрозуміти, чому Олена завжди ним невдоволена. Її зневажливий погляд, холод, неприємна посмішка та постійні глузування при розмові принижували Тараса.

Таке ставлення дружини до чоловіка вбивало їхні стосунки. Хоча вони жили разом пять років, і у них був трирічний син Андрійко.

Ще нещодавно він мчав додому з роботи з букетом троянд і подарунком для дружини. Сьогодні якраз пять років їхнього спільного життя. Чоловік поспішав порадувати дружину подарунком не дуже дорогим, але все ж таки подарунком. Радів, що Олена посміхнеться, візьме його, зрадіє, що чоловік не забув про річницю весілля.

Протягуючи Олені великий букет червоних троянд і невелику коробочку із золотим кулоном, очікував почути слова подяки. Увійшовши радісно в кімнату, подав дружині квіти та блакитну коробочку. Квіти вона відкинула на диван, а відкривши коробочку, глянула на чоловіка так, ніби там лежала не ювелірна річ, а якась жалюгідна дрібничка.

І це все, на що ти здатний? зневажливо вимовила дружина замість подяки. Я думала, що вийшла заміж за чоловіка, який цінуватиме мене по-справжньому, а це що? Не можна було подарувати перстень з діамантами? Я не варта діамантів, проживши з тобою пять років? Віддаю тобі свої найкращі роки. Помилилася я живу з невдахою, який дарує мені дешеві подарунки.

Олена кинула коробочку на диван, де вже лежав букет. Вона бачила, як змінився в обличчі чоловік, і, не дочекавшись відповіді, додала:

Думала, вийшла заміж за справжнього чоловіка, а ти виявився мякотелою. Не можеш заробляти гідні гроші.

Тарас ледве стримався, щоб не відповісти грубо дружині, яку любив, дружині, що подарувала йому сина. Тому й вилетів із дому. Претензії та незадоволення лилися від Олени майже щодня, вони були несправедливі й принизливі. Тарас терпів, стримував себе, іноді навіть намагався все перевести в жарт. Але з кожним разом відчував все сильніше, що дружина віддаляється.

Що ще треба зробити, щоб Олена була задоволена? запитував себе. Щоб відтанула й не докоряла мені, не злилася.

Він бачив, як тільки дружина починає висловлювати своє незадоволення, скандалити на підвищених тонах, Андрійко починав плакати. Дитина розуміла, що мама з татом свариться. Він намагався донести це до дружини, але та відмахувалася, і Тарас засмучувався ще більше.

У цей день він знову намагався помякшити ставлення дружини до нього, поспішаючи з подарунком, але вийшло, як завжди. Він думав, що Олена зрадіє трояндам і кулону у вигляді її знаку зодіаку, але не тут-то було. Вона намагалася якнайбільше вдарити по його самолюбству, принизити чоловіка. Усе, як завжди. Нічого не змінюється.

Тарас ішов, не дивлячись куди, побачив перед собою кафе та зайшов. Сів за барну стійку, попросив чогось міцнішого. А перед тим, як випити, сам собі сказав:

Ну, Тарасе, з ювілеєм тебе, з ювілеєм сімейного життя, потім попросив ще й ще.

Взагалі Тарас не пив, не подобався йому стан, коли не контролюєш свої думки, тому й перебрав. Не знав, куди йти, але точно знав не додому.

Привіт, почув він за спиною жіночий голос, давай разом випємо?

Він ще розумів і бачив, що перед ним незнайома дівчина, але, побачивши її заплакані очі, промовив:

Давай Бачу, тобі теж сьогодні нелегко

Тарас прокинувся рано і не міг зрозуміти, де він. Голова тріскалася, дуже хотілося пити. Оглянувся побачив чужу квартиру, чужу постіль і поруч чужу жінку. Смутно пригадав, що вчора був у кафе та знайомство з дівчиною. Зрозумів, що вперше зрадив дружині, і стало ніяково. Тихенько підвівся, одягнувся та вийшов із чужої квартири.

Вийшовши з підїзду, прочитав на розі назву вулиці, номер квартири памятав.

Наче недалеко від мого дому, подумав він. Оце я влетів зрадив дружині. Звісно, Оленка мене ніколи не пробачить. Хоча це було вперше. А може, все ж таки пробачить, якщо я куплю їй перстень із діамантами?

Дома був скандал, дружина була в лютості й вимагала пояснити, де він провів ніч.

З другом учора напився через нашу сварку, у нього й залишився. Куди пі

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

20 − nineteen =