Його заповітна мрія
Захаре, ти знов прийшов із школи в драних штанах, дорікала мати синові. Знов бився, і, мабуть, із Миколою? Ну скільки можна вам ворогувати, адже ви ж однокласники.
Так, мамо, знов із Миколою, але я його переміг, чесно й гордо відповів син. А якщо по правді, то він перший почав. Каже, що Соломія дружить тільки з ним. Ну поживемо побачимо погрозив кулаком у вікно тринадцятирічний хлопчина.
Миколі цього разу дісталося, хоча минулого разу це він Захара побив нечесно, підступно підставив підніжку. Той упав, не чекаючи, а Микола й навалився зверху. Змалку ці хлопці змагалися, кому більше прихильна гарненька Соломія, їхня однокласниця. Вона ж, до речі, прийшла зі школи також розлючена й на запитання матері відповіла:
От знов Захар бився з Миколою, і тепер у Миколи буде синє під оком. А Захар штани на коліні прорвав від матері йому точно дістанеться, так йому й треба. Навіщо він постійно чіпляється до Миколи? І чому Микола мусить битися з ним, щоб той відчепився від мене? Мені Захар не подобається
Доню, таке в житті було, є й буде. Це часто трапляється, навіть у дорослих. Дівчинці чи дівчині просто треба зробити свій вибір кого вона любить більше. А хлопці завжди зясовують стосунки кулаками, говорила мати Соломії, але в душі хвилювалася, що донька незабаром стане дорослою, і перед нею справді постане вибір.
Мамо, мені Захар не подобається! Я вже сто разів казала йому, що не люблю цього очкарика. Микола кращий за нього швидший і гарніший. Ніколи мені не сподобається Захар, ніколи!
Ох, доню, ніколи не кажи «ніколи». Ти не знаєш, що ще трапиться в житті. Воно може підкинути такі сюрпризи, що й не снилися. Та й хто знає, яку долю тобі призначено згори. Нехай Бог дасть, щоб у тебе все було добре, сумно похитувала головою мати.
Мамо, та яке тут призначення? Я просто люблю Миколу більше, ніж Захара, хіба не зрозуміло? сердилася донька, але мати думала про своє.
Наближався випускний. Соломія й надалі дружила з Миколою, а Захар мовчки страждав. Він розумів, що поступається суперникові вр