Я лежала з гарячкою 39,5, коли свекруха облила мене крижаною водою й наказала вставати та приймати гостей: ось тоді я зробила це
Температура під сорок, усе тіло ломить, горло ніби після бритви, голова тріскається, а в вухах дзижчить. Я спробувала хоча б дрімати, закутавшись у ковдру, щоб трохи втекти від цього пекла. Здавалося, що сон єдине порятунок.
Я лежала з гарячкою 39,5, коли свекруха облила мене крижаною водою й наказала вставати та приймати гостей: ось тоді я зробила це
Спочатку снилися дивні кошмари ніби бреду по болоту, а хтось тягне мене глибше. Аж раптом шугнула по обличчю вода, мов з відру. Я здригнулася, захарчала, ледве розплющила очі й побачила над собою постать.
Ти ще спиш?! її голос, різкий і сипкий, пройняв мене наскрізь.
Це була моя свекруха. Обличчя ніби з каменю, губи стиснуті в тонку білу нитку. Руки у кулаки. Вона дивилася на мене так, ніби я щойно вкрала її найкращу вареничну сковороду.
Вставай! майже заверещала вона. Гості за годину! Усе має блищати! Прибирай, накривай на стіл! Не валяйся, як ледащиця!
Я хотіла щось відповісти, але сили були нуль. Замість цього ледве підвелася й обтерла обличчя, відчуваючи, як дрож пробігає по тілу.
Я лежала з гарячкою 39,5, коли свекруха облила мене крижаною водою й наказала вставати та приймати гостей: ось тоді я зробила це
Мамо у мене ж температура 39,5 Я навіть голови не відірву мій голос звучав, як нитка.
Але вона лише махнула рукою.
Ой, годі тобі! Усі хворіють. Я теж колись хворіла, але робила! Не смій мене соромити перед гостями!
У цю мить усе всередині перервалося. Її слова були не просто жорстокими вони були байдужими, холодними, як та вода, що тільки що обілляла мене.
І тоді я зробила те, після чого свекруха в паніці благала пробачити, а мені було все одно.
Я повільно підвелася. Ноги тремтіли, світ плив перед очима. Але я пройшла повз неї, мовчки. Телефон лежав на тумбочці я схопила його й прямо при ній набрала 103.
Ало, швидка? Мені дуже погано температура майже сорок, слабкість, болить горло й голова так, адреса така-то.
Свекруха, почувши це, зашипіла:
Я лежала з гарячкою 39,5, коли свекруха облила мене крижаною водою й наказала вставати та приймати гостей: ось тоді я зробила це
Ти що вигадала? У нас гості за годину!
У вас гості. А в мене запалення й температура. І це моя квартира. я вперше сказала це голосно, спокійно й чітко, без звичних виправдань.
Поки я збирала речі, вона метушилася на кухні, щось бурмотячи про «божевільну невістку». Але коли через двадцять хвилин приїхала швидка, я вже була готова. Лікар поміряв температуру, заглянув у горло й сказав:
Їдемо до лікарні. Тут серйозно.
Я взяла куртку й, перш ніж вийти, глянула на свекруху:
Коли я повернуся, вас і ваших гостей тут не має бути. І більше ви сюди не прийдете без мого дозволу. Ніколи.
Вона розплющила рота, щоб щось сказати, але я вже зачинила двері.
