Я довго відчувала, що щось не так з моїм чоловіком. Він був напруженим, часто затримувався на роботі, тихо розмовляв по телефону й швидко брав трубку, коли я наближалася. Його погляд був відсутнім, він уникав близькості, ніби боявся мене.
Я намагалася не думати про найгірше, але ревнощі гризли мене зсередини. Все вказувало на зраду: пізні повернення, дивні повідомлення, які він миттєво видаляв, чужий парфум на його одязі. Я була впевнена у нього є інша.
У розпачі я вчинила рішучий крок: поставила приховану камеру на його робочому місці. Я думала, що якщо побачу іншу жінку, мені буде боляче але принаймні я знатиму правду.
Коли я переглянула запис, моє серце зупинилося. Краще б я побачила його з коханкою, ніж це
Я нервово натиснула «відтворити». На екрані зявилася жінка у яскраво-рожевій сукні молода, приваблива, з блискучими сережками та нарощеними віями. Я одразу подумала: от вона, та сама.
Мій чоловік тепло підійшов до неї вони обійнялися, як старі друзі, й почали жваво розмовляти. Він усміхався їй так, як не усміхався мені місяцями. Моє серце розривалося.
Я ледь не вимкнула відео, щоб більше не бачити, але щось змусило мене дивитися далі.
Через кілька хвилин вони почали шепотіти. Жінка дістала з сумки папку й показала моєму чоловікові фотографії я ледве повірила своїм очам.
Там були знімки різних людей, з датами й дивними нотатками. Мій чоловік уважно їх вивчав, щось запитував, потім вони обговорювали деталі.
«Цей забагато знає, сказала жінка в рожевому. Краще прибрати його до кінця місяця».
Мій чоловік кивнув і щось записав у блокнот.
Кров застигла в моїх жилах. Вони говорили про вбивства як приховати сліди, скільки це коштуватиме й хто отримає гроші. Ті посмішки, жарти усе перетворилося на чистий жах.
Спочатку я ревнувала до іншої. Тепер я б хотіла, щоб усе обмежилося лише цим. Бо правда в тому, що мій чоловік став співучасником тієї жінки в рожевому і разом вони планували справжні вбивства.
Сьогодні я зрозуміла: іноді правда гірша за будь-які підозри. Краще незнання, ніж знання, яке руйнує життя.
